The main goal of the article is to identify prospects for the development of inclusive education using mentoring methods in Post-Pandemic society. Inclusive education involves finding a child with special needs in a mass general educational preschool or school institution, mastering knowledge, skills and abilities in the same time frame as a healthy child. The idea of inclusion is based on the fact that the life of children with disabilities should be closest to the conditions and lifestyle of the society in which they are. The study of the inclusion development in Lviv region was conducted in general educational institutions (GEIs), participants of which were respondents with experience in providing educational and rehabilitation services to people with disabilities. The research is based on the principles of an expert reach and his competence in a particular problem. It is shown, that in each educational institution there are people with different nosologies, 11% among them are without a status of a disabled person and 89% of children have the status of a disabled person. That is why, in order to ensure the rights of people with disabilities, it is necessary to create a universal design in educational institutions, to increase the qualification of the educational institutions personnel for provision of highquality services for people with disabilities, as well as provision of psychological and physiological rehabilitation for this category of people in Post-Pandemic society.

The purpose of this study is the experimental substantiation of the implementation of information and communication technologies to test the control of back muscle strength in the process of physical education of students.  Materials and methods. General scientific methods were used to solve the research problems: analysis, synthesis, generalization, induction and systematization, technical modeling, pedagogical experiment, pedagogical testing, and mathematical methods. The study involved 240 students aged 17 to 18 at the beginning of the study.  Results. An electronic device for determining the strength of the muscles of the back was developed and tested, the readings of which allow the user to get clear current information on the panel of a personal computer. The device was built on a combination of modern electronic technologies and software. For the purposes of the experimental substantiation of the developed back muscle strength control device, a correlation analysis was used to empirically investigate the authenticity degree of the tests used to control back muscle strength. According to the results of the reliability of the tests of back muscle strength control tests, the results of which were recorded using a dynamometer, those are between low and medium. The recording of the back muscle strength test results with the developed device ensured the achievement of a high level of test authenticity.  Conclusions. The result of the research study aimed at solving the problematic aspects of test control was to ensure the appropriate degree of authenticity of the tests used to control back muscle strength. The recording of the back muscle strength test results with the developed device ensured the achievement of a high level of test authenticity.

Changes in the field of production, politics and education pose new requirements for foreign language training of professional personnel. The need for highly qualified specialists, including non-philological specialties, has increased. Taking into account the need to prepare future workers for professional activities, taking into account the new requirements of the information society, the main emphasis in vocational education should be placed precisely on information and communication technologies (ICT). The main task of vocational training is the preparation of qualified competitive personnel with a high level of professional knowledge, abilities, skills and mobility that meet the requirements of scientific and technological progress and market relations in the economy, the upbringing of socially active members of society, the formation of their scientific worldview, creative thinking. The purpose of the article is to analyse theoretically the possibilities of using information and communication technologies as a means of professional foreign language training and to test experimentally conceptual authorial provisions on the example of civil defence specialists.

У статті обґрунтовано вибір ключових понять для кожного з компонентів вказаної рамки та узагальнено принципи формування цифрової компетентності педагога. Проаналізовано в контексті дидактичних принципів структурні компоненти рамки цифрових компетенцій учителя. Для професійної залученості ключовими є поняття спілкування, гармонійності, інтерактивності, аксіологічності, взаємодії засобами цифрових технологій, конструктивізму, єдності формальної, неформальної та інформальної освіти, неперервності професійного розвитку, професійної спрямованості, професійної доцільності, перенесення цифрових навичок з однієї сфери до іншої. Компонент, що стосується цифрових ресурсів, пов’язаний з поняттями оптимізації, добору цифрових ресурсів, достатньої підстави, доцільності, розробки цифрового контенту, управління цифровим вмістом, когнітивності, відповідальності. Викладання базується на поняттях цілепокладання, доповнювальності, несуперечливості, наступності, синергетизму, прогностичності, багатомірності, педагогічного дизайну, парадигмальності, мобільності, а навчання – на поняттях управління, зв’язку теорії і практики, зв’язку навчання з життям, мотивації, природовідповідності. Оцінювання характеризується поняттями відповідності, медіаграмотності, цілісності, оцінки даних цифрового змісту, критеріальності, персоналізації, конфіденційності та безпеки, етичності, здоров՚язбереженості. Розширення можливостей учнів передбачає опору на поняття інклюзії, персоналізації, самостійності, активного залучення учнів, функціонування, праксеологічності, ергономічності. Сприяння цифровій компетентності учнів передбачає використання понять креативності, творчого потенціалу особистості, комунікації, проблемності, прийняття рішень. Зроблено висновок, що основними дидактичними принципами формування цифрової компетентності педагога доцільно визначити такі принципи: пріоритету людського чинника, комфортності освітнього середовища, системності, природовідповідності, варіативності, співробітництва; єдності всіх форм навчання і самоосвіти.

No abstract