Метою статті є формування нових методологічних підходів щодо оцінювання навмисності застосування противником неконвенційної зброї по об’єктах цивільної інфраструктури держави та визначення обсягу збитків, що нанесені державі внаслідок застосування такої зброї для притягнення держави-агресора до відповідальності згідно з нормами міжнародного права та обґрунтування обсягу репарацій. Для досягнення поставленої мети повинна бути створена система оцінювання наслідків застосування противником неконвенційної зброї. Ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних термінів, методів, методик, при використанні яких за результатами застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури можна було б достовірно встановити ступінь навмисності застосування цієї зброї противником та оцінити нанесений противником збиток. Для побудови системи оцінювання наслідків застосування противником засобів ураження, елементами якої є взаємопов’язані терміни, методи та методики, необхідно сформулювати єдині принципи, які відображують основні закономірності, науково обґрунтовані загальні положення, правила і рекомендації, якими слід керуватися під час розроблення елементів системи. Застосування цих принципів мають забезпечити: єдність прийнятих термінів в усіх елементах системи; узгодженість застосованих математичних формалізацій процесів у розроблених методах та методиках, які є складовими системи; адекватність розроблених методів, методик реальним процесам та явищам тощо. Використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надасть можливість оформлення науково обґрунтованих рекомендацій відповідним органам державної влади щодо підтвердження фактів навмисного застосування агресором зазначеного виду зброї та визначення нанесеного збитку державі в результаті застосування цієї зброї для притягнення агресора до відповідальності відповідно до норм міжнародного права. Водночас, використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надає можливість здійснювати прогноз навмисних дій противника по критичних об’єктах державної цивільної інфраструктури.

В науковій статті удосконалено метод стратегічного кримінального аналізу загроз прикордонній безпеці України на основі інструментарію, що використовується в методології SOCTA (Serious and Organized Crime Threat Assessment) – «оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності». Зазначено, що методологію SOCTA створено за підтримки політики Європейського Союзу, в рамках якої Європол формує аналітичні висновки, що трансформуються в політичні пріоритети, стратегічні цілі та оперативні плани дій з протидії організованій злочинності. Акцентовано увагу на тому, що методологія SOCTA є євроінтеграційним інструментом, впровадження якого в діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України забезпечує подальший розвиток й удосконалення інноваційних методів аналізу загроз безпеці державного кордону та формування стратегії боротьби із організованою злочинністю. Наведено порядок дослідження факторів, що впливають на виникнення (поширення) загроз прикордонній безпеці, формування найбільш вагомих сценаріїв їх впливу на стан охорони державного кордону України. Запропоновано здійснювати оцінку ступеня впливу організованих злочинних угруповань на стан прикордонної безпеки за методом Sleipnir та привласнювати і систематизувати злочинні угруповання відповідно до регіону їх протиправної діяльності за специфічним ID-кодом. У висновку зазначено, що застосування удосконаленого методу стратегічного кримінального аналізу для дослідження загроз прикордонній безпеці на ділянці відповідальності регіонального управління або в загальному на державному кордоні України підвищить ефективність проведення заходів щодо ліквідації каналів діяльності ОЗУ, дозволить керівникам оперативних підрозділів більш раціонально використовувати оперативні сили та засоби у боротьбі з організованою злочинністю та для затримання її організаторів. Подальше наукове дослідження запропоновано спрямувати на розробку рекомендацій щодо застосування стратегічного кримінального оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України для аналізу загроз прикордонній безпеці із використанням методології SOCTA.

В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші. Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на  розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.

В науковій статті запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня інженерного забезпечення для створення спроможності підрозділу охорони державного кордону щодо відбиття вторгнення групи противника. Результати розрахунків дозволяють керівнику підрозділу охорони державного кордону оцінити наявний рівень інженерного забезпечення та вибрати той варіант необхідних заходів, який би надав можливість зменшити втрати підпорядкованого особового складу і, відповідно, збільшити втрати противника.

В науковій статті представлено типовий управлінський цикл та загальні функції управління інформаційно-аналітичною діяльністю оперативних підрозділів. На основі проведеного дослідження інформаційних потоків та процесів інформаційно-аналітичної діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України розроблено методику управління нею. утність методики полягає у комплексному використанні окремих моделей і методів на певних етапах управління інформаційно-аналітичною діяльністю оперативних підрозділів. Сформовано алгоритм методики, зміст якого за послідовністю взаємозв’язаних способів та прийомів дозволяє здійснювати управління інформаційно-аналітичною діяльністю. Алгоритм методики управління інформаційно-аналітичною діяльністю складається з таких етапів: організація підготовки до виконання завдань; визначення мети; отримання початкових даних для управління; оцінка відповідності наявних вихідних даних для організації управління існуючим потребам; прийняття рішення; планування заходів інформаційно-аналітичної діяльності; визначення та постановка завдань; організація взаємодії та координації; контроль за виконанням завдань; всебічне забезпечення; аналіз результатів виконання завдань; оцінка стану та корегування заходів з управління. За допомогою розробленої методики та алгоритму керівникам оперативних підрозділів надається можливість проводити комплекс доцільних управлінських дій для ефективного супроводу виконання завдань з інформаційно-аналітичної діяльності.