Трансформація моделі ризику аудиту в умовах перевірки інтегрованої звітності У статті розкрито особливості ідентифікації та оцінювання ризику аудиту інтегрованої звітності. Визначено, що модель аудиторського ризику має враховувати обставини, що впливають на формування, оцінювання і застосування даних інтегрованої звітності у зв'язку з трансформацією інформаційних запитів користувачів, модифікацією заходів звітної інтерпретації відповідних даних, а також розширенням предметної області аудиту як завдання з надання впевненості. У зв'язку з цим, метою дослідження визначено формалізацію методичних підходів щодо моделювання аудиторського ризику в контексті вирішення завдань аудиту інтегрованої звітності. Охарактеризовано фінансові та нефінансові дані, що можуть розкриватися в інтегрованій звітності. Встановлено, що обставини формування інформації, які мають бути ідентифіковані аудитором для оцінювання аудиторського ризику, визначаються запитами користувачів, організаційними та методичними підходами до її обробки, наявністю відповідних технічних засобів та персоналу. Визначено, що аудиторський ризик являє собою очікувану аудитором можливість висловлення неадекватної думки за результатами аудиту, що полягатиме у неврахуванні чи неналежному врахуванні існуючих в інформації відхилень або в їх хибній ідентифікації. Обґрунтовано модель оцінювання ризику аудиту інтегрованої звітності, що передбачає ідентифікацію та визначення рівня таких його елементів, як ризик інформації, ризик формування інформації, ризик оцінювання інформації та ризик змін впливу чинників внаслідок визначення попередньої оцінки. Основною перевагою запропонованої моделі оцінювання аудиторського ризику є, на наше переконання, визначення його елементів, виходячи з основних аспектів формування та оцінювання інформації, що міститься в інтегрованій звітності. При цьому зазначені аспекти мають бути досліджені під час аудиту історичної, прогнозної та гіпотетичної інформації, що міститься в інтегрованій звітності. Ключові слова: інтегрована звітність; аудиторський ризик; фінансові показники; нефінансові показники; ризик інформації; ризик формування інформації; ризик оцінювання інформації; ризик змін впливу чинників внаслідок визначення попередньої оцінки; оціночний рівень впевненості. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями. Отримання впевненості користувачів інформації стосовно її якісних і кількісних характеристик є однією з передумов обґрунтування достатнього рівня довіри до відповідних даних. Результатом цього є визнання користувачами можливості використовувати як окремі показники, так і їх різноманітні сполучення для формування, обґрунтування та реалізації рішень, спрямованих на досягнення визначених цілей. Одним із механізмів надання впевненості користувачам інформації є проведення її аудиту. При цьому економічні суб'єкти, які створюють інформацію, що є основою прийняття рішень користувачами, визнаючи власну відповідальність за її характеристики, виконують процедури формування, реєстрації, систематизації та р...

Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу 75 УДК 657.6 О.Л. Шерстюк, д.е.н., доц. ННЦ «Інститут аграрної економіки» Обліковий підхід до формування інформації інтегрованої звітності Залежність діяльності суб'єктів господарювання від впливу чинників фінансового та нефінансового характеру обумовило необхідність отримання користувачами інформації даних, які характеризують такий вплив і його наслідки. Одним з механізмів задоволення таких потреб є підготовка відповідальними особами суб'єктів господарювання інтегрованої звітності. Водночас узгодженість фінансових, екологічних, соціальних та інших показників, що містяться у формах інтегрованої звітності ґрунтується на встановлених взаємозв'язку та взаємозалежності окремих даних, а не на основі універсальних підходів до їх підготовки. Тому метою дослідження, результати якого викладені у статті, визначено розробку пропозицій щодо формування інформації інтегрованої звітності на основі застосування підходів, характерних для системи бухгалтерського обліку. Весь процес формування інтегрованої звітності ґрунтується на формалізації суджень осіб, відповідальних за підготовку інформації, її інтерпретацію та розкриття у звітних формах. Такі судження стосуються доречності інформації, її достовірності, економічної доцільності понесення витрат на її отримання. На основі суджень описового характеру, що формулюються особами, відповідальними за підготовку інтегрованої звітності, процеси, що впливають на діяльність суб'єкта господарювання, мають бути визнані, оцінені та систематизовані. За результатами дослідження сформульовані критерії, на основі яких формалізуються відповідні судження. Реалізація розроблених пропозицій дасть можливість забезпечити різноманітні інформаційні потреби користувачів інформації, зацікавлених в оцінюванні діяльності економічних суб'єктів за критерієм врахування взаємних впливів самої діяльності та середовища. Ключові слова: інтегрована звітність; користувачі інформації; судження відповідальних осіб; визнання процесів; оцінювання процесів; систематизація процесів.Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями. Діяльність суб'єктів господарювання характеризується залежністю від впливу різноманітних чинників зовнішнього та внутрішнього походження. Зокрема, це стосується постійної трансформації змісту, якісних, кількісних та вартісних параметрів процесів, що відбуваються під час господарської діяльності. Водночас зазнають змін умови, в яких функціонує суб'єкт господарювання. Це стосується, зокрема, необхідності дотримання великої кількості вимог нормативно-правового регулювання щодо екологічних, соціальних, технологічних та інших аспектів підприємницької діяльності.У зв'язку з цим особливого значення набуває необхідність удосконалення комунікації суб'єктів господарювання з користувачами інформації, зацікавленими в отриманні даних не лише про економічні аспекти формування та використання економічних ресурсів, але й про відповідність зазначених процесів неекономічним очікуванням суспільства та...

The features of the movement of financial information between its issuers and users are investigated. The main types of changes occurring in financial information based on the results of management decisions are identified. The necessity and mechanisms of providing confidence in financial information were substantiated. A model of financial information movement has been developed. The influence of the auditor's opinion on financial information and the results of its use on the behavior of the issuer and the user is proved. It was determined that the consequences of such effects may vary in the range of unconditional decision based on audited financial information to the same unconditional rejection of its use. The implementation of management decisions can lead to changes in objects that are characterized, in particular, by financial information. To identify such changes, it appropriate to recognize the presence of several of their types: 1) changes occurring in the quantitative characteristics of objects. These changes, in our opinion, may result from the occurrence of circumstances for the identification of new physical units of objects or the termination of such circumstances for existing objects; 2) changes occurring in the cost characteristics of objects. In our opinion, they can be a consequence of changing circumstances associated with the definition of the value of individual physical units of objects and / or their groups; 3) combined changes, the reasons of which we consider simultaneous changes in circumstances, which lead to the need to revise both the quantitative and cost characteristics of objects. The existence of the positive influence of the expansion of the financial information circulation circle on the level of trust to the user is substantiated.

Introduction. Financial and economic activities of enterprises depend on a number of internal and external factors. Their influence is mostly regular. At the same time, there are circumstances, the content of which is unpredictable, and their impact on the activities of economic entities and on the information of financial statements is significant. These circumstances lead to extraordinary events, the content, nature and impact of which must be taken into account in decision-making by stakeholders. This necessitates an independent assessment of extraordinary circumstances and their consequences during the audit.The purpose of the study is to develop proposals for the procedural support of the methodology for the relevant indicators of financial statements auditing.Methods. The theoretical basis of the study is the research of scientists and practitioners on the identification, accounting and audit of extraordinary events. The methodological basis is determined by general scientific methods (abstraction, grouping, systematization, analysis, synthesis), used to improve the methodological approaches to the audit of extraordinary events.Results. The methodology for auditing extraordinary circumstances is based on the identification and evaluation of statements used by the management of the entity to reflect them in the financial statements. At the same time, these statements should relate to the content of events, their impact on the activities of the enterprise and the changes that occur in assets and sources of their formation. These statements can be investigated on the basis of audit evidence through procedures such as inspection, monitoring, external confirmation, recalculation, re-execution, analytical procedures and request.Discussion. The subject of further research may be methodological approaches to optimize the choice of audit procedures based on the ratio of feasibility and the amount of associated costs.