El objetivo del artículo es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los estados mentales dominantes de los militares que sirven en el ejército, algunos de los cuales participaron en operaciones militares; determinar los parámetros, estudiar la estructura y la interdependencia de los factores. Se utilizó las herramientas de psicodiagnóstico que reflejaron de manera relevante el sujeto y el objeto de la investigación. Se interpretó cualitativamente los estados mentales dominantes de los encuestados, se aclaró el número óptimo de factores de la investigación y se describió las características semánticas psicológicas del fenómeno estudiado. El análisis factorial ANOVA permitió determinar la estructura de los estados mentales dominantes de los encuestados, que combina siete estados actuales (F1-F7), lo que constituye el 71.651% de la dispersión. El más importante de la estructura factorial es F4 “La Dominación pragmática”, que tiene más interrelaciones (n = 4) y la conexión más estable con F1 (rs=.333; p≤.01). Se argumentó que los parámetros psicológicos, la estructura y la interdependencia de factores son componentes clave para resolver las tareas de actividad táctica, de servicio, de fuego y de combate. Es conveniente poner en práctica los resultados del estudio durante la formación profesional y el entrenamiento táctico de los militares.

Lipid peroxidation (LPO) is the primary cause of cellular membrane damage and one of the universal mechanisms underlying the toxicity of xenobiotics. Malondialdehyde (MDA) serves as an intermediate product and a marker of intensified LPO processes.LPO products, such as malondialdehyde (MD), can be used as indicators of the organism's sstate and as indications of ecosystem pollution levels.Antioxidants are multifunctional compounds of various origins that have the ability to eliminate or inhibit free radical oxidation (FRO) of organic substances through monomolecular oxygen.Bioantioxidants mainly include enzymatic antioxidants such as superoxide dismutase (SOD), catalase, peroxidase, and glutathione reductase; macromolecular non-enzymatic components such as iron carrier proteins (transferrin) and other serum proteins capable of binding iron ions (ceruloplasmin, haptoglobin, hemehemopexin); and low-molecular-weight components (thyroxine, flavonoids, steroid hormones, vitamins A, E, D, ubiquinone, low-molecular-weight SH compounds, and ascorbic acid). In industry, biology, and medicine, numerous synthetic antioxidants are used, including phenolic compounds (butylated hydroxyanisole, butylated hydroxytoluene-ionol), naphthols, organic sulfur compounds, primarily aminothiols (beta-mercaptoethylamine, beta-mercaptopropylamine), and 3 oxypyridines (emoxipin, mexidol).The enzymatic antioxidant system of the organism operates in close conjunction with the non-enzymatic chain.Superoxide dismutase (SOD) is an enzyme that functions as an antioxidant. As for non-enzymatic antioxidants, they include vitamins C and E, beta-carotene, glutathione, among others. Excellent antioxidants are Selenium, Copper, Iron, Zinc, and Magnesium.

Метою дослідження є аналіз сучасних поглядів щодо мети та змісту інформаційно-психологічної війни та вивчення проблеми використання соціальних мереж в її інтересах. Серед основних завдань дослідження – вироблення класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, ґрунтуючись на цілях інформаційно-психологічної війни, формулювання практичних пропозицій щодо використання соціальних мереж в інтересах протидії інформаційній агресії щодо України. Дослідження було здійснено за допомогою історичного методу, методів аналізу і синтезу, а також методу моделювання. Доведено, що сучасна система Інтернет-комунікацій, у тому числі соціальні мережі, все більше впливають на процес відображення індивідами об’єктивної дійсності, і відповідно на функціонування і прояви соціально-психологічної реальності. Цей факт повинен спонукати кожну державу і кожне громадянське суспільство до контролю за змістом віртуального простору. Запропоновано наступні критерії класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, що опосередковані цілями інформаційно-психологічної війни: – за масштабами впливу (генеральний та сфокусований впливи для кожного об’єкту впливу); – за завданнями, які вирішуються (тестовий та маніпулятивний впливи); – за наявністю стресу (за відсутності стресу, за наявності неспровокованого стресу, за наявності спровокованого стресу, а також комбінації двох останніх випадків). Запропоновано створення національної суспільної Інтернет-платформи у форматі соціальної мережі, що сприятиме консолідації українського суспільства та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам зовнішніх та внутрішніх суб’єктів.

У статті розкрито концептуальні соціально-психологічні основи дослідження процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму; визначено процесуальну і змістовну складові процесу реінтеграції військовослужбовців та виокремлено його компоненти (стратегічно-цільовий, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно-прогностичний); на основі системи принципів системно-інтегративного та генетико-моделюючого підходів виявлено соціально-психологічну специфіку процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, повʼязану з особливостями мотиваційних та когнітивних психічних станів; соціальними механізмами інтеріоризації і трансформації цінностей; соціальним самопочуттям (когнітивно-оцінною, мотиваційно-ціннісною, емоційно-поведінковою складовими) та субʼєктивним соціальним благополуччям (соціальною помітністю, соціальною дистантністю, емоційним прийняттям, соціальним схваленням, соціальними переконаннями); параметрами ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним, функціональним компонентами); визначено інтеграційні показники результативності процесу реінтеграції військовослужбовців за параметрами її соціально-психологічної спроможності/неспроможності; виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, яка включає когнітивний, емоційно-оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти; виявлено особливості соціального простору і соціальних комунікацій в аспекті проблеми реінтеграції військовослужбовців, артикульовані його дискурсивними вимірами; розкрито змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму з використанням методичної, ресурсної та організаційної її складових, основу якої складали інтегративно-інваріантні психотехнології розвитку соціально-психологічної спроможності військовослужбовців та підвищення її соціального потенціалу; визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму. Ключові слова: військовослужбовці, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, сучасний соціум.

У статті розглянуті підходи до психологічних прийомів підготовки та досягнення психологічної готовності військовослужбовців до ведення вогню (здійснення пострілу) зі стрілецької зброї. Проведено порівняння системи базової вогневої підготовки Збройних Сил України, провідних країнах світу та місце психологічної підготовки стрільця у цьому процесі. Наведено етапи роботи інструктора з вогневої підготовки та ефективність індивідуального підходу у навчанні стрільбі та застосуванні стрілецької зброї. Запропоновано приклади та порядок психологічної підготовки для формування стійких навичок влучної стрільби, досягнення психологічної готовності і корегування помилок стрільця при стрільбі. Викладено результати проведеного експерименту, щодо втілення індивідуального підходу та способів досягнення психологічної готовності у навчання стрільбі зі стрілецької зброї. На основі проведеного аналізу запропонована методика досягнення психологічної готовності до стрільби зі стрілецької зброї, що дозволить підвищити ефективність проведення занять з вогневої підготовки, без збільшення витрат боєприпасів.