У статті здійснено аналіз ефективності застосування загальнодержавного профілю ризику щодо запобігання занесення та поширення на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19. Проведено уточнення інформації про загрозу та індикатори ризику до діючого профілю ризику у відповідності до останніх трендів та тенденцій поширення інфекції. На практиці термін «профіль» означає особливий продукт аналізу, який узагальнює відомості та створює загальний шаблон всіх важливих характеристик злочину, правопорушення або особливої групи осіб, що несе загрозу. Мета створення профілю полягає в підготовці та інформуванні прикордонників про ймовірні шаблони поведінки злочинців, торговців людьми, мігруючих контрабандистів, а також про можливі методи їхніх дій, як індивідуально, так і в діючих групах. Профілі ризику використовуються для характеристики злочинців, правопорушників та осіб, що несуть загрозу, шляхом збору та аналізу великого обсягу даних, що стосуються конкретних правопорушень або типів злочинців, та зіставлення цих даних з відомостями, відомими про конкретного злочинця, правопорушника. Так, для складання картини тенденцій поведінки дорослих учасників злочину може бути проаналізовано певну кількість справ, пов’язаних із злочинцями, що нелегально перевозять дітей в Європу авіатранспортом під виглядом родичів. Крім того, профілювання має переваги порівняно зі звичайними перевірками, що проводяться виключно з використанням діючих технологій. Профілювання більше концентрується на ідентифікації осіб, які можуть становити загрозу, ніж на безпосередньому виявленні самих об'єктів. Воно потребує менше часу, ніж перевірка всіх пасажирів; є економічно ефективнішим і може застосовуватися за будь-яких обстави  без втручання в повсякденну діяльність. Опитування й аналіз характеру роблять процес непередбачуваним для людини з поганими намірами. Крім того, профілі ризику можуть використовуватися для опису шаблонів не лише злочинців та правопорушників, а й осіб, що несвідомо несуть загрозу, потрапляючи в Україну через пункти пропуску, шляхом аналізу інформаційних тенденцій, які можливо виявити зі стійкого зв’язку з типом таких осіб. Мова йде про осіб, що є потенційними носіями та поширювачами вірусних інфекцій, особливо коронавірусної інфекції COVID-19. Так, певну кількість осіб, в яких було підтверджено наявність вірусної інфекції (симптомів, ознак) під час перетинання державного кордону, може бути проаналізовано для складання профілю про методи та типові ознаки їх виявлення: подібним чином складання профілів, як метод, можна застосовувати до країн, угруповань, етнічних груп, маршрутів, способів подорожі, тощо; профіль може бути складено тільки шляхом ретельного аналізу великого обсягу даних, наскільки це можливо; чим менше буде обсяг опрацьованих даних, тим меншою буде надійність будь-якого можливого опису тенденції.

This article provides a review of the literature on the symptoms, laboratory blood values of critically ill patients who recovered and those who died of the new coronavirus disease COVID-19. Physicians should consider the following when predicting the course of the disease: in the first 3 days after admission, patients who recovered were slightly more likely to have leukocytosis and leukopenia, normal and increased lymphocyte counts; there were more individuals with increased number of band neutrophils, and patients who subsequently died were more likely to have normocytosis, granulocytosis, lymphopenia, thrombocytopenia, and higher erythrocyte sedimentation rate. The evaluation of laboratory indices in dynamics is of great importance for the prognosis: patients who recovered, on day 4–6 had a less pronounced growth of leukocytes and subsequently, on the contrary, their reduction; on day 4–6 of hospital stay, there was a decrease in the number of lymphocytes with subsequent growth; high creatine phosphokinase values at the beginning of hospitalization decreased significantly from day 7–9 to reference values; from the time of hospitalization, there was a decrease in lactate dehydrogenase content; the average prothrombin index tended to decrease, but within normal limits. Patients who died later, already from day 4–6 had an increase in leukocyte count, a decrease in lymphocyte level; thrombocytopenia was registered more often, which persisted with time and decreased significantly, especially after 9 days; in all periods of observation, erythrocyte sedimentation rate was higher (median of 30–40 mm/h); from day 7, there were significant fluctuations in maximum creatine phosphokinase values with their significant increase; at the beginning of hospitalization, these patients had higher lactate dehydrogenase levels compared to the first group and maintained their advantages during all periods of observation with significant fluctuations of maximal values; when comparing these patients by observation periods, there were slight fluctuations in the prothrombin index, which most often registered in about 80 % of patients with a subsequent increase after day 9, but within normal limits; also, at the beginning of hospitalization, there were significant fluctuations in the minimum prothrombin index towards very low rates.