No abstract

Рух агрегатів по кривих – найскладніший елемент руху в польових умовах. Основна частина часу робіт польових агрегатів присвячена криволінійному руху, коли траєкторія змінюється за бажанням водія або в наслідок зовнішніх збурень, або в наслідок зміни деяких параметрів під час руху. Траєкторія колісної машини – це траєкторія її кінематичного центру. Не має принципової відмінності між трактором і автомобілем, так як функціональні якості під час криволінійного руху однакові. В даний час теоретичні та експериментальні методи дослідження криволінійного руху не в достатній мірі розроблені для колісних та тракторних поїздів при виконанні робіт. Метою наукового дослідження є аналіз кінематики криволінійного руху енергетичних засобів зі всіма керованими колесами в складі польових агрегатів на розворотних смугах. В аналізі літературних джерел використовувались методи теоретичного аналізу математичних моделей кінематики неусталеного руху польових агрегатів, систематизація параметрів, послідовний аналіз характеристик. У багатьох статтях світових науковців зроблено спроби отримати рівняння траєкторії криволінійного руху польових агрегатів з отриманням математичних моделей криволінійного руху, але вони надто складні для використання їх на практиці. Колісна машина з керованими передніми і задніми осями, при однакових кутах повороту відповідних коліс, може забезпечити в два рази менший радіус, ніж колісна машина з однією керованою віссю. Це призводить до скорочення необхідної ширини поворотної смуги, збільшенню довжини гонів, підвищенню продуктивності роботи агрегату, значному зменшенню кількості пошкоджених рослин на засіяних поворотних смугах, зменшенню механіко-технологічних властивостей ґрунту. У висновках наукового дослідження наведена необхідність створення математичних рівнянь, які описують криволінійний рух польових агрегатів зі всіма керованим колесами, які більш прості і придані для використання на практиці та для моделювання будь-яких видів розворотів при виконанні робіт сільськогосподарського призначення.

Очищення посівного насіння сільськогосподарських культур є необхідною складовою для отримання кінцевого продукту найкращої якості. Тому для якісного виробництва цукрових буряків необхідно використовувати якісне посівне насіння. Насіння для висіву повинно мати високу якість, а саме фізичну чистоту, що в свою чергу потім дасть отримати нам високі врожаї. При очищенні насіння, або зерна, використовують їхні механіко-технологічні властивості, а саме: форма поверхні насіння; його так звані геометричні розміри (довжина, ширина та товщина); щільність та інші. Під час очищення суміші насіння цукрового буряка і дикої редьки за аеродинамічними властивостями науковцями доведено, що насіння останньої культури має найбільшу критичну швидкість – 7,5 м/с, проти 6 м/c для насіння цукрового буряка. Тому за таким способом поділ неможливо виконати. В статті описано один із способів очищення насіння цукрового похилому повітряному потоці. Даний потік подавав зернову суміш за принципом розсіювання траєкторії частинок у напрямку швидкості повітряного потоку. Показник винесення насіння цукрового буряка і дикої редьки визначався відношенням маси насіння, яке надійшло в верхній приймач, до маси насіння нижнього приймача. Принцип Д. Аламбера використовувався під час дослідження руху насіння цукрового буряка та дикої редьки у похилому повітряному потоці. Проведені розрахунки по визначенню критичної швидкості насіння цукрового буряка та насіння дикої редьки; сили опору повітряного потоку. Наведені залежності зміни парусності від обволікання зволоженою речовиною. В багатьох наукових статях науковців як з України так і в світі наводяться способи та методи очищення насіння сільськогосподарських культур від домішок; наведено процес побілу насіннєвого матеріалу на решетах. Отримані математичні залежності показують нам що тільки зміна критичної швидкості компонентів суміші, дасть нам краще очистити насіння цукрового буряка, в похилому повітряному потоці, яке надходить з початковою швидкістю. Наведено залежності по визначенню відносної швидкості руху у вертикальному повітряному потоці компонентів насінної суміші: цукровий буряк – дика редька.