У дослідженні теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення особистості у процесі навчання; здійснено аналіз наукової літератури з проблеми розвитку творчого особистості у процесі навчання; розкрито зміст поняття «творче мислення» в структурі особистості і охарактеризовано показники його розвитку.Обґрунтовано, що творче мислення є визначальним у структурі творчої особистості. Воно являється ядром пізнавальної сфери і від нього залежить стан розвитку мотиваційної та соціальної сфер. Визначено, що творче мислення – це певні мисленнєві процеси особистості, синтез яких сприяє створенню нового. На стан його розвитку впливає наявність пізнавального інтересу, розвиненість мисленнєвих операцій та інтелектуальні вміння. Творче мислення має неоднозначне тлумачення, тобто з одного боку це психічний процес, який ґрунтується на рішенні протиріч і проблем, що виникають у процесі діяльності людини, а, з іншого боку, поняття «мислення» і творче мислення є синонімами, так як мислення засноване на вирішенні труднощів.Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дає можливість виділити такі критерії розвитку творчої особистості: наявність пізнавального інтересу, прагнення до досягнень та до постійного саморозвитку (мотиваційна сфера); розвинуте у тандемі поняттєве, дивергентне та творче мислення, розвинуті інтелектуальні та творчі уміння, рефлексія (пізнавальна сфера); розвинуті моральні якості, здатність до самоуправління, комунікативні та естетичні якості (соціальна сфера). Взявши за основу окреслені вище критерії, виділено високий, середній та низький рівні розвитку творчого мислення у структурі особистості.

У статті констатовано необхідність використання різних цифрових освітніх ресурсів у процесі навчання молодших школярів. Звернено дослідницьку увагу на підходи до тлумачення понять «цифрові освітні технології», «цифрові освітні ресурси» та їхню класифікацію, «цифрове освітнє середовище». На основі аналізу праць вітчизняних дослідників та синтезу ідей застосування цифрових ресурсів у практиці нової української школи, запропоновано один із підходів до їх класифікації: цифрові інформаційні джерела (різноманітні текстові, ілюстраційні, звукові, анімаційні матеріали, збережені у цифровому форматі) та цифрові інструменти (застосунки, що забезпечують можливість працювати з інформаційними джерелами). Виокремлено як найбільш доречні в роботі вчителя початкової школи такі цифрові ресурси: платформи для організації on-line конференцій (Zoom, Google meet); застосунки для створення ментальних карт (мап пам’яті) (Coggle), тестів та інтерактивних завдань (Mentimeter, Kahoot!, Google forms, Wordwall, Liveworksheets, LearningApps), навчальних карток для запам’ятовування інформації (Quizlet), інтерактивних відео уроків (Unimaster), хмар слів (WordArt), інтерактивних плакатів (Thinglink), вебквестів (Національна освітня платформа Всеосвіта); on-line дошки (Jamboard, Explain Everything); ресурси для вивчення математики та розвитку логічного мислення (Matific); on-line класи (ClassDojo, GoogleClass); сервіс для проведення віртуальних екскурсій Google Arts & Culture; програмний засіб MozaBook. Обґрунтовано доцільність використання представлених цифрових ресурсів у практиці роботи учителів початкової школи на прикладі конкретних вправ та фрагментів уроків з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для молодших школярів різних років навчання. Зауважено на тому, що таке багатоманіття цифрових ресурсів не обмежує вчителя у виборі форм, засобів та методів навчання, стимулює до вибору саме тих застосунків, які би найбільш якісно забезпечували реалізацію теми та змісту уроку на різних його етапах і сприяли формуванню ключових компетентностей здобувачів освіти.

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування значимості емоційного благополуччя для повноцінного особистісного розвитку дітей. Виклики пов’язані з широкомасштабною війною, розв’язаною Російською Федерацією проти України, спричинили суттєві зміни у напрямах, формах і методах професійної діяльності педагогів, змісті професійної підготовки. Емоційне благополуччя – одна з базових якостей життя людини, важлива умова збереження фізичного та психічного здоров’я. Його фундамент закладається в дитячому віці та є необхідною умовою розвитку дитини. У нашому дослідженні розглянуто основні виклики які стоять перед системою освіти в умовах воєнного стану як-то: створення безпечного освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу; необхідність відновлення та ефективної організації освітнього процесу в закладах освіти в умовах воєнного стану та у повоєнний час; вирішення питання психолого-методичного та інформаційного забезпечення всіх учасників освітнього процесу системи освіти; проблема налагодження ефективної комунікації між учасниками освітнього процесу та запропоновано шляхи їх вирішення. Проведенний аналіз наукової літератури, дозволив зробити висновок, що інформаційне поле, яким оточена дитина, пронизано різними почуттями та емоціями. Емоції дають можливість отримувати той, важливий інформаційний матеріал, без якого неможливе людське спілкування. Картина світу дитини, формується завдяки саме почуттям та емоціям, які вона переживає під час спілкування та спостережень. Емоції відіграють значну роль у становленні особистісного розвитку та забезпеченні психічного благополуччя підростаючого покоління. Поряд з вивченням змісту емоційного розвитку в дитячому віці дослідники особливу увагу приділяють вивченню умов, які сприяють або перешкоджають повноцінному становленню емоційної сфери дитини. В роботах авторів показано, що цей процес не є стихійним, він відбувається в результаті цілеспрямованого виховання, що спирається на механізми онтогенезу. У зв’язку з цимстає очевидним роль дорослого в емоційному розвитку дитини. Узагальнюючи теоретичні результати дослідження можемо стверджувати що, емоційне благополуччя – базове відчуттяемоційного комфорту, що забезпечує довіру й активне ставлення до світу. Забезпечується емоційне благополуччя проявом турботи дорослого й демонстрацією дитині свого позитив-но-емоційного ставлення до неї.