<p style="text-align: justify;">The purpose of the study was to determine whether emphasising the managerial domain of the preservice preschool teachers’ curriculum is capable to improve their management and leadership skills. This study used the mixed-method methodology that combined the exploratory design and the experimental design. It included three basic phases such as feasibility assessment of making changes to the curriculum, intervention, and controlled observation, followed by the analytical phase. It was proved that the university curriculum upgraded the training approach by using the guided interim directorship. This change addressed the Professional Standard requirements for the preschool heads as well as job requirements. The intervention produced a positive shift in students’ skills of micromanagement, long-term planning, communicating vision, emotional control, and mentoring. There was a shift from the basic level of management skills before the intervention to the intermediate level of the skills after the intervention. The number of students with a superior level of skills increased by 11.54% as well. The students’ comments concerning the integration of the managerial component into the curriculum were complimentary. The observers’ reports suggested that they appreciated the students' work which was the outcome of the updated curriculum.</p>

Relevance: the integration processes in the relations between Europe and Ukraine on the organization of education and public life actualize the need to analyse the European experience in training future teachers, but the process of reforming the education system today has many problems in training highly qualified specialists in the field of education. Aim: determining the specifics of vocational teacher education in the leading countries of the European Community. Methods: analysis to determine the state of professional and pedagogical training of future teachers in Germany, France and Italy; generalization to formulate conclusions about the state of training of future teachers. Results: it is established that the ultimate goal of introducing inquiry-based learning in German teacher education is to increase the professionalization of future teachers, which can be described by two internationally known concepts: "teacher as a reflexive practitioner" and "teacher as a researcher"; it is determined that in France there are uniform standards of teacher education throughout the country, integration of theoretical, practical and research components of professional training; passing a competitive exam to fill a vacant position in educational institutions of various types due to the fact that teaching staff belong to the category of civil servants, a competency-based approach to the expected learning outcomes; the article reveals that the Italian teacher education system is based on a "sequential model" for secondary school teachers, which requires a strong disciplinary competence, followed by a one- or two-year training program. Conclusions: Germany has announced significant investments in the digitalization of education. The country is preparing for fundamental changes in the skills of its workforce by implementing digital initiatives and reorienting the adult education system.  The teaching staff is aging, and Germany faces the challenge of replacing a large number of teachers. In France, efforts continue to improve educational outcomes and reduce inequality, with support for teaching staff and increased funding measures. Authorities face the challenge of balancing the rapid pace of reform with the need to consult with stakeholders to ensure optimal impact. The proportion of Italian teachers satisfied with their jobs is among the highest in the EU, but only a small proportion feel that their profession is valued. The level of higher education is low, and the transition from education to work remains difficult even for highly qualified people.

У дослідженні теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку творчого мислення особистості у процесі навчання; здійснено аналіз наукової літератури з проблеми розвитку творчого особистості у процесі навчання; розкрито зміст поняття «творче мислення» в структурі особистості і охарактеризовано показники його розвитку.Обґрунтовано, що творче мислення є визначальним у структурі творчої особистості. Воно являється ядром пізнавальної сфери і від нього залежить стан розвитку мотиваційної та соціальної сфер. Визначено, що творче мислення – це певні мисленнєві процеси особистості, синтез яких сприяє створенню нового. На стан його розвитку впливає наявність пізнавального інтересу, розвиненість мисленнєвих операцій та інтелектуальні вміння. Творче мислення має неоднозначне тлумачення, тобто з одного боку це психічний процес, який ґрунтується на рішенні протиріч і проблем, що виникають у процесі діяльності людини, а, з іншого боку, поняття «мислення» і творче мислення є синонімами, так як мислення засноване на вирішенні труднощів.Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дає можливість виділити такі критерії розвитку творчої особистості: наявність пізнавального інтересу, прагнення до досягнень та до постійного саморозвитку (мотиваційна сфера); розвинуте у тандемі поняттєве, дивергентне та творче мислення, розвинуті інтелектуальні та творчі уміння, рефлексія (пізнавальна сфера); розвинуті моральні якості, здатність до самоуправління, комунікативні та естетичні якості (соціальна сфера). Взявши за основу окреслені вище критерії, виділено високий, середній та низький рівні розвитку творчого мислення у структурі особистості.

Стаття присвячена проблемі становлення професійної ідентичності майбутнього педагога, визначення ролі трансверсальних компетентностей у сучасних світових системах професійної підготовки майбутніх фахівців. Розглянуто погляди зарубіжних науковців на зміст поняття «трансверсальні компетентності», шляхи формування наскрізних компетентностей у процесі підготовки спеціалістів різного фаху. В умовах глобалізації світових економічних та соціальних процесів феномен «професійна ідентичність» слід розглядати як основну детермінанту професійного розвитку особистості майбутнього фахівця. Окреслена нами мета теоретично обґрунтовує процес становлення професійної ідентичності майбутніх педагогів через призму формування трансверсальних компетентностей в закладах вищої освіти України. У міжнародних документах поняття «трансверсальні навички» та «трансверсальні компетенції» визначають як актуальні практичні знання, що необхідні для ефективного впровадження в різних професійних ситуаціях. Наголошується на необхідності для майбутніх педагогів вдосконалювати отримані знання впродовж життя. Визначено, що конкурентоздатність сучасного фахівця залежить від сформованості якості знань, культури спілкування, уміння мислити й діяти відповідно до потреб міжнародного ринку праці. Хочемо запевнити, що сучасні заклади вищої освіти України мають створити таке освітнє середовище, де формуватися фахівець з нестандартним мисленням, у якого сформовані трансверсальні компетентності. Здатного забезпечити особистісну трансверсальність – нову історичну форму універсальності в межах глобального світового суспільства. Проведений теоретичний аналіз є підставою для трактування професійної ідентичності як важливого аспекту специфічної інтеграції особистісної й соціальної ідентичності в професійній сфері, результату професійного самовизначення особистості.

У статті констатовано необхідність використання різних цифрових освітніх ресурсів у процесі навчання молодших школярів. Звернено дослідницьку увагу на підходи до тлумачення понять «цифрові освітні технології», «цифрові освітні ресурси» та їхню класифікацію, «цифрове освітнє середовище». На основі аналізу праць вітчизняних дослідників та синтезу ідей застосування цифрових ресурсів у практиці нової української школи, запропоновано один із підходів до їх класифікації: цифрові інформаційні джерела (різноманітні текстові, ілюстраційні, звукові, анімаційні матеріали, збережені у цифровому форматі) та цифрові інструменти (застосунки, що забезпечують можливість працювати з інформаційними джерелами). Виокремлено як найбільш доречні в роботі вчителя початкової школи такі цифрові ресурси: платформи для організації on-line конференцій (Zoom, Google meet); застосунки для створення ментальних карт (мап пам’яті) (Coggle), тестів та інтерактивних завдань (Mentimeter, Kahoot!, Google forms, Wordwall, Liveworksheets, LearningApps), навчальних карток для запам’ятовування інформації (Quizlet), інтерактивних відео уроків (Unimaster), хмар слів (WordArt), інтерактивних плакатів (Thinglink), вебквестів (Національна освітня платформа Всеосвіта); on-line дошки (Jamboard, Explain Everything); ресурси для вивчення математики та розвитку логічного мислення (Matific); on-line класи (ClassDojo, GoogleClass); сервіс для проведення віртуальних екскурсій Google Arts & Culture; програмний засіб MozaBook. Обґрунтовано доцільність використання представлених цифрових ресурсів у практиці роботи учителів початкової школи на прикладі конкретних вправ та фрагментів уроків з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для молодших школярів різних років навчання. Зауважено на тому, що таке багатоманіття цифрових ресурсів не обмежує вчителя у виборі форм, засобів та методів навчання, стимулює до вибору саме тих застосунків, які би найбільш якісно забезпечували реалізацію теми та змісту уроку на різних його етапах і сприяли формуванню ключових компетентностей здобувачів освіти.