enucleation of tumor with fundoplication. In the early postoperative period, the lower thoracic esophageal perforation after videothoracoscopic enucleation of the tumor occurred in 2 cases, and it required video-assisted laparoscopic and posteriotransmediastenal drainage and video-assisted Maidl jejunonostomy. In one case, after 7 months after surgery scar stenosis of the lower third of the esophagus developed, which is eliminated by orthograde bougienage of the esophagus.

Проведено дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей різних вікових груп (молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік). Безпосередньо вимірювали фізіометричні показники гемодинаміки, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи. В результаті досліджень виявлено функціональні особливості серцево-судинної системи в залежності від віку досліджуваних. Як показник регуляції роботи серцево-судинної системи та резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи використовували розрахункову величину індекс Робінсона. Найбільша кількість дітей із високим рівнем резервно-функціональних можливостей серцево-судинної системи за рівнем індексу Робінсона, що відповідає високому рівню фізичного здоров’я, виявлено в групі молодших школярів (19.1%). Відмічено значний відсоток дітей із порушенням регуляції роботи серцево-судинної системи у всіх вікових групах, але найбільше у групі середнього шкільного віку. Рівень функціонального стану серцевосудинної системи у дітей середнього та старшого шкільного віку низький та нижче середнього. Симпатична регуляція серцево-судинної системи та сильно виражене домінування симпатичної системи наявна у 32.8%, 52.4%, 52.5% дітей молодшого, середнього та старшого віку. Проведено порівняння абсолютних показників гемодинаміки та резервно-функціональних можливостей за індексом Робінсона дітей за 2014 рік та 2019 роки. Порівняння вказує на загальну негативну динаміку показників функціонального стану серцево-судинної системи дітей: у середньому шкільному віці з нижче середнього до низького, у старшому віці – з середнього до нижче середнього. Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що моніторин функціонального стану серцево-судинної системи окремих груп сприятиме розробці ефективних здоров’язберігаючих та оздоровчих програм.

No abstract

Проведено дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей різного шкільного віку 6-16 років. Проведено вимірювання антропометричних показників, показників серцево-судинної системи; визначали основні фізіологічні індекси функціональних можливостей і регуляції діяльності серцево-судинної системи, масо-ростовий (індекс Робінсона, індекс Кетле). У якості інтегральної фізіологічної характеристики використовували розрахункову величину адаптаційного потенціалу. У роботі визначили рівень функціонального стану серцево-судинної системи кровообігу. Абсолютні значення показників гемодинаміки у дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску систолічного та діастолічного) характеризувалися високими значеннямиПоказники рівня функціонального стану системи кровообігу та загального фізичного стану у дітей достовірно (р < 0,05) знижуються у групі середнього шкільного віку. Симпатична регуляція серцево-судинної системи та сильно виражене домінування симпатичної системи наявна у 23%, 66,7%, 45,4% дітей молодшого, середнього та старшого віку. Результати прийнято до уваги для розробки оздоровчих та виховних програм відпочинку у таборі для покращення показників функціонального стану системи кровообігу, регуляції діяльності серцево-судинної системи, адаптаційного потенціалу. Перспективи подальших досліджень полягають у перевірці ефективності програм оздоровлення та відпочинку у літньому таборі у дітей зі зниженими функціональними резервами серцево-судинної системи.

У роботі досліджувався функціональний стан серцево-судинної системи та адаптаційні можливості у дітей 9,10, 13, 14 років. Найбільша кількість дітей за індексом Робінсона із симпатичною регуляцією та сильно вираженим домінуванням симпатичної системи у групі 10 років (62 %), а найменше – у групі дітей 14 років (35%), що в подальшому може призводити до зниження функціональних можливостей організму. Найбільша кількість дітей із задовільною адаптацією у групі 13 років (26%).