Розглянуто проблеми вікової дискримінації як широко представленого різновиду дискримінації в сучасному світі, яка дуже часто набуває латентних форм. Особливо актуальним це стає за умов, що для сучасної демографічної ситуації характерне поступове старіння населення як світу в цілому, так і України зокрема. Окрім суто матеріальних проблем та труднощів, вразливість цієї категорії населення в інформаційному середовищі обумовлена віковими особливостями психо-емоційного стану, а також обмеженими навичками використання технологій та низькою здатністю до навчання. Зроблено спробу висвітлити цю проблему відносно сфери політичної комунікації, застосовуючи аналіз розвитку і становлення інформаційної демократії, а саме, діяльності і функціонування електронних урядів.

Стаття містить спробу визначення стратегій наукових розвідок в сучасних політичних дослідженнях в контексті визначення пізнавальних можливостей неоінституціонального підходу. Визначається, що даний напрямок є логічним розвитком інституціоналізму, у зв’язку із чим надаються загальні характеристики «нового» підходу у порівнянні зі «старим». Особлива увага звертається на такі характеристики як: категоріально-понятійний апарат дослідження, його основні принципи, рівні, особливості предметного поля, методи.