Розглянуто проблеми вікової дискримінації як широко представленого різновиду дискримінації в сучасному світі, яка дуже часто набуває латентних форм. Особливо актуальним це стає за умов, що для сучасної демографічної ситуації характерне поступове старіння населення як світу в цілому, так і України зокрема. Окрім суто матеріальних проблем та труднощів, вразливість цієї категорії населення в інформаційному середовищі обумовлена віковими особливостями психо-емоційного стану, а також обмеженими навичками використання технологій та низькою здатністю до навчання. Зроблено спробу висвітлити цю проблему відносно сфери політичної комунікації, застосовуючи аналіз розвитку і становлення інформаційної демократії, а саме, діяльності і функціонування електронних урядів.

Стаття містить спробу визначення стратегій наукових розвідок в сучасних політичних дослідженнях в контексті визначення пізнавальних можливостей неоінституціонального підходу. Визначається, що даний напрямок є логічним розвитком інституціоналізму, у зв’язку із чим надаються загальні характеристики «нового» підходу у порівнянні зі «старим». Особлива увага звертається на такі характеристики як: категоріально-понятійний апарат дослідження, його основні принципи, рівні, особливості предметного поля, методи.

No abstract

No abstract

The article attempts to determine the characteristics of social movements through their organizational (institutionalized) form – public associations. In the conditions of the emergence of a «new» type of society, the network, it is shown that it is public movements are becoming new institutions of public interest representation through to the crisis of traditional mechanisms of representation of interests. In connection with the complexity of the analysis of social movements, which is associated with the main characteristics of the latter: dynamic nature, absence of a clear organizational structure, the availability of various forms (protests, flashmobs , revolutions, various actions ), diverse scale of manifestation, mostly not a sufficiently long existence – it is proposed to consider the institutionalized form of social movements – public associations (organizations). It was determined the expediency of the specifics of such an approach, which consists primarily in the presence of definite correlations between social movements and public organizations. To achieve the goal of the study, it is first proposed to pay attention to two main characteristics relating to the activities of public organizations - their number and level of citizen involvement. Analysis of the results of sociological research and statistical data showed some discrepancies between official data and personal opinion of citizens regarding their participation in public organizations, which is most likely related to the specifics of the activities of these organizations in Ukrainian society. As a result, we came to the conclusion that today, social movements in Ukrainian society act primarily through a network of public organizations (women's, environmental movement, etc.) Also, social movements appear as a certain form of interaction, which is associated with crisis periods as a whole in society and in its individual spheres. It is noted that the participation of citizens in public associations in Ukraine today remains more formalized.