Розглянуто історію створення Немирівського парку, який є одним із найцінніших старовинних парків Вінницької області і входить до категорії парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Досліджено різноманіття деревних і кущових рослин, які зростають на різних ділянках Немирівського парку і входять до складу 64 таксономічних груп. Проведено умовний розподіл садово-паркового-ландшафту парку за такими підтипами: лісовий ландшафт з підтипами; парковий ландшафт з підтипами; лучний ландшафт; ландшафт з каменю; ландшафти квітників; садовий ландшафт; водний ландшафт; дорожній ландшафт. Відзначено наявність у насадженнях Немирівського парку 12 видів деревних рослин, що належать до категорії вікових (вік від 100 і більше років), а саме: Quercus robur L., Fraxinus excelsior L., Aesculus hippocastanum L., Acer platanoides L. Pinus sylvestris L., Carpinus betulus L., Cerasus avium L., Ginkgo biloba L., Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud., Fagus orientalis Lipsky, Platanus orientalis L., Populus alba L. та молодого поповнення 2010-2012 рр.: Ginkgo biloba L., Taxus baccata L., Abies alba Mill., Betula pendula Roth., Quercus rubra L. і чотири представники видів роду Juniperus L. та інші. Наведено середню оцінку загального стану насаджень деревних і кущових рослин Немирівського парку. Виявлено різний ступінь ураження дорослих деревних рослин рослиною-напівпаразитом Viscum album L. Акцентовано на необхідності проведення санітарних доглядових рубань для боротьби із цією агресивно кущовою рослиною та щорічного моніторингу паркових деревних насаджень для виявлення її нових локацій. Подано рекомендації з догляду за деревними та кущовими рослинами. Визначено перелік деревних і кущових рослин, які мають високу адаптаційну здатність і можуть поповнити таксономічний склад дендрофлори Немирівського парку. Відзначено, що Немирівський парк має велике рекреаційне значення завдяки джерелам цілющої радонової води та унікальному лікувальному мікроклімату.

Досліджено адаптивний потенціал Morus alba L. (шовковиці білої), яка росте в різних кварталах Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Відзначено, що за тривалістю періоду спокою Morus alba L. належить до групи рослин, які мають короткий період вимушеного спокою, що під дією факторів зовнішнього середовища переходить у вимушений тривалий. Встановлено, що в умовах стаціонарних досліджень Національного дендропарку "Софіївка" НАН України, що входить до території південної частини Правобережного Лісостепу України, Morus alba L. успішно переносить несприятливі умови осінньо-зимового періоду і має достатню морозо- та зимостійкість. Дослідження із визначення вмісту загальної води в листках М. alba L. показали поступове зменшення загальної вологи в листках впродовж вегетаційного періоду, що підтверджують природну здатність цієї рослини добре переносити несприятливі періоди тривалої посухи. Підтверджено приналежність Morus alba L. до рослин, не вибагливих до родючості ґрунту. Вони успішно зростають на різних за поживністю ґрунтах. Відзначено здатність досліджуваного виду задовільно рости за умов напівзатінку, незважаючи на її світловибагливість. Установлено вплив освітлення на процес формування генеративних бруньок та плодоношення цих деревних рослин – найбільше суплідь утворювалось у верхній частині крони, а найменше – в нижній. Вивчено вплив різних стимуляторів росту на процес укорінення зелених та здерев'янілих живців М. alba L. Встановлено, що найкращу регенераційну здатність проявляють здерев'янілі живці, заготовлені із пагонів базальної частини однорічних пагонів молодих рослин (до п'яти років), які не вступили у фазу плодоношення. Найкращу регенераційну здатність зелених живців M. alba L. зафіксовано під час заготівлі їх із базальної та медіальної частин пагонів поточного року. Серед досліджуваних стимуляторів росту найбільшу ефективність виявлено під час застосування препарату clonex. Найбільшу схожість отримано під час посіву насіння М. alba L. влітку на глибину ґрунту до 1,0 см, а зі збільшенням глибини загортання спостережено тенденцію до зменшення кількості пророслих сіянців. Адаптивний потенціал M. alba L., яка росте в умовах Національного дендропарку "Софіївка" НАН України, оцінено як високий.

The corresponding literature on the peculiarities of further intensive distribution of Ambrosia artemisiifolia L. in Europe and directly in Ukraine have been studied. The botanical characteristics of this plant are given. On the basis of the conducted expeditionary researches, new locations of A. artemisiifolia in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine (RBFS) were revealed and the main stages of ontogenetic development were investigated. It was found out that before the winterset in these conditions, this invasive plant has time to produce viable seeds. Data on the ability of A. artemisiifolia to tolerate long periods of drought, accompanied by a sharp rise in temperature, have been confirmed. It is also noted that this herbaceous plant tolerates semi-shade conditions satisfactorily. High resistance of A. artemisiifolia to sharp fluctuations of air temperature in spring and autumn periods is revealed. The germination energy and seed germination of the studied species, collected in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, were established by conducting experimental researches. The dynamics of shoot growth during the growing season was observed on the research areas. High regenerative capacity to restore lost organs (shoots) was noted. A method of complex assessment of the adaptation potential of A. artemisiifolia is proposed, based on indicators of temperature fluctuations, drought resistance, light requirement, relation to soil fertility, vegetative reproduction, seed reproduction, regeneration of shoots, using complex coefficient of the adaptation potential (CCAAPR). Based on this coefficient, which was calculated according to the formula CCAAPR = FWR + DR + LR + RSF + VR + SR + RS, the adaptation potential of A. artemisiifolia in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was determined to be high.