РЕЗЮМЕ. Мета роботи – проаналізувати первинний досвід упровадження лапароскопічних технологій в хірургічне лікування пацієнтів, хворих на колоректальний рак (КРР). Матеріал і методи. Наш досвід виконання лапароскопічних операцій включає 5 пацієнтів (2 чоловіків та 3 жінки) з КРР, котрим були виконані лапароскопічні операції в умовах Тернопільської обласної клінічної лікарні з грудня 2021 по травень 2022 року. Середній вік пацієнтів склав (62±7,84) роки (інтервал 59–74). Усім пацієнтам проведено передопераційну 3Д-КТ ангіографію та оцінено судинну анатомію брижі ободової кишки. В 3 пацієнтів були раніше проведені оперативні втручання та наявний спайковий процес, проведений лапароскопічний вісцероліз. У 2 пацієнтів пухлина проростала в бокову стінку живота, бокову стінку таза та петлю тонкої кишки відповідно, проведено комбіновані операції. Результати. Середня крововтрата становила (120±77,3) мл (проміжок 50–250 мл). Інтраопераційний час становив (235±46,18) хв (проміжок180–300 хв). В середньому кількість видалених лімфатичних вузлів була 13±2,34 (інтервал 12–17). Відповідно до класифікації TNM стадію T1 було виявлено в 1 пацієнта, Т2 – в 1, T3 – у 3, Т4а – у 1, Т4b – у 1. У 3 пацієнтів було діагностовано високий (G1) ступінь диференціації аденокарциноми, тоді як низький (G3) ступінь виявлено у 2 пацієнтів. Метастази в регіонарні лімфатичні вузли виявлено у 2 хворих. У 3 випадках макропрепарат видаляли через 4 см розріз за Пфаненштілем, в 1 випадку через 5 см розріз над пупком та в 1 випадку через доступ у лівій мезогастральній ділянці, де згодом було сформовано сигмостому. При екстракції макропрепарату використовували захисний рукав. Ми не спостерігали жодного випадку неспроможності анастомозу чи смертності в 30-денний період. У 1 пацієнта післяопераційний період ускладнився розвитком псевдомембранозного коліту. R0 край резекції досягнуто в усіх пацієнтів.

Мета роботи: провести аналіз рідкісних варіантів анатомії басейну нижньої брижової артерії та вивчити труднощі, які можуть ускладнювати та збільшувати час проведення Д3 лімфодисекції із збереженням лівої ободової артерії. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 103 пацієнти (56 чоловіків та 47 жінок; середній вік (64,2±11,6) року), хворих на рак лівої половини ободової та прямої кишок, яким виконали передопераційну 3Д-КТ ангіографію в Тернопільській університетській лікарні в період 2016 – 2021 рр. У даному дослідженні ми ставили наступні завдання: визначити тип нижньої брижової артерії, відстань від гирла нижньої брижової артерії до біфуркації аорти, відстань від нижньої брижової артерії до лівої ободової артерії, відстань від лівої ободової артерії до місця перехресту з нижньою брижовою веною. Результати досліджень та їх обговорення. Всім пацієнтам виконано Д3 лімфодисекцію зі збереженням лівої ободової артерії. У жодного пацієнта не виникла неспроможність швів анастомозу. Середня кількість видалених лімфатичних вузлів становила 21,4 ± 7,1 (12–45). Частота метастатичного ураження апікальної групи лімфатичних вузлів становила 7,5 %. Одними з найрідкісніших варіантів розгалуження нижньої брижової артерії за Зебровським є типи С, D та G. В нашому дослідженні ми встановили, що відстань відходження лівої ободової артерії від нижньої брижової артерії становить (35,29 ± 10,18) мм (11–66 мм). Особливо слід звернути увагу на клінічні випадки, коли відстань відходження лівої ободової артерії від нижньої брижової артерії становила більше 5 см, що також створює труднощі в збільшенні часу операції, необхідної для скелетизації вищезгаданих судин та дотримання всіх онкологічних канонів Д3 лімфодисекції. Ми виявили рідкісні випадки високого відходження нижньої брижової артерії на рівні ниркових артерій. Ще одним орієнтиром, на який слід звертати увагу, є перехрест лівої ободової артерії з нижньою брижовою веною, який згідно з нашим аналізом, становить (20,97 ± 13,59) мм (діапазон 2–65).