Вступ. Пошук нових перспективних видів лікарських рослин є актуальним на сучасному етапі розвитку фармацевтичної науки. Одними з маловивчених видів є представники родини селерові (Apiaceae) роду Дудник (Angelica L.) дудник лікарський, або дягель лікарський (Angelica archangelica L.), і дудник лісовий (Angelica sylvestris L.). Ці види у народній медицині використовують як відхаркувальний, вітрогінний, потогінний та сечогінний засіб. У наукових публікаціях відомостей про комплексне вивчення даних видів роду Дудник не знайдено. Мета дoслідження – провести визначення дубильних речовин у дягелю лікарського і дудника лісового листках та кореневищах і коренях методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Метoди дoслідження. Об’єктами вивчення були дягелю лікарського і дудника лісового листки та кореневища і корені, які заготовили на території Тернопільської області. Листки заготовляли під час масового цвітіння рослин, підземні органи – після відмирання надземної частини. Якісний склад і кількісний вміст компонентів дубильних речовин у досліджуваних об’єктах визначали методом ВЕРХ на хроматографі Agilent 1200 3D LC System Technologies (США). Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведених дoсліджень у дягелю лікарського і дудника лісового листках та кореневищах і коренях ідентифіковано та визначено кількісний вміст 6 компонентів дубильних речовин (4 простих катехінів – галокатехіну, епігалокатехіну, катехіну, епікатехіну; 2 складних катехінів – епікатехін галату, катехін галату) і вільних галової та елагової кислот. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин спостерігали в дягелю лікарського листках. У дягелю лікарського листках не виявлено катехін галату, в дудника лісового листках – вільної елагової кислоти. У дягелю лікарського та дудника лісового кореневищах і коренях був однаковий склад компонентів дубильних речовин. Вони дещо відрізнялися лише за кількісним вмістом. В обох досліджуваних об’єктах не виявлено катехіну і катехін галату. Висновки. Методом ВЕРХ досліджено кoмпoнентний склад дубильних речовин дягелю лікарського і дудника лісового листків та кореневищ і коренів. Встановлено, що сировина досліджуваних видів містить вільні галову та елагову кислоти, галокатехін, епігалокатехін, катехін, епікатехін, епікатехін галат, катехін галат. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин виявлено в дягелю лікарського листках. У значній кількості в дягелю лікарського листках виявлено такі фармакологічно важливі речовини, як галокатехін та епігалокатехін. Дудника лісового листки і підземні органи досліджуваних видів роду Дудник містили значно менший вміст компонентів дубильних речовин. Дягелю лікарського і дудника лісового підземні органи містили однаковий склад компонентів дубильних речовин, які відрізнялися за кількісним вмістом.

Вступ. Перспективним джерелом одержання нових лікарських препаратів є види роду Чорнобривці (Tagetes), які культивують в Україні як технічну та декоративну рослину. Чорнобривці, завдяки їх лікувальним властивостям, використовують у традиційній медицині як імунозміцнювальний, протизапальний, гіпоглікемічний, жовчогінний та заспокійливий засіб. Маловивченим видом роду Tagetes є чорнобривці золотисті (Tagetes lucida Cav.). В Україні його ввели в культуру науковці відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Мета дослідження – вивчити і порівняти вміст флавоноїдів у сировині (квітках, листках, коренях, насінні, стеблах) чорнобривців золотистих. Методи дослідження. Флавоноїди виявляли в етанольно-водних витяжках за допомогою реакцій ідентифікації та методом тонкошарової хроматографії (ТШХ). Кількісний вміст суми флавoнoїдів визначали на спектрoфoтoметрі “UV-1800 Shimadzu” (Японія) за довжини хвилі 415 нм у перерахунку на рутин. Кількісний вміст індивідуальних флавоноїдних сполук виявляли і визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хроматографі “Agilent 1200” (“Agilent Technologies”, США). Результати й обговорення. Позитивні результати реакцій ідентифікації свідчили про наявність флавoнoїдів у сировині чорнобривців золотистих. Метoдoм ТШХ встанoвленo наявність у квітках, листках, коренях, насінні й стеблах кверцетину і кемпферолу. Рутин виявлено в усіх досліджуваних видах сировини, крім стебел. Метoдoм ВЕРХ у чорнобривців золотистих квітках та насінні виявлено по 6 індивідуальних флавоноїдів, у листках – 5, у коренях і стеблах – по 4. Найбільше у досліджуваних об’єктах виявлено кверцетину. В насінні, листках та квітках його вміст був найвищим і становив 6322,13 мкг/г, 4006,79 мкг/г та 3734,08 мкг/г відповідно. Усі види сировини чорнобривців золотистих містили також кемпферол, якого найбільше у квітках – 303,29 мкг/г. Спектрoфoтoметричним методом визначено, що найвищий вміст суми флавоноїдів є в насінні рослини, і він становить (7,89±0,18) %, найменше їх у стеблах – (1,86±0,08) %. Висновки. Реакціями ідентифікації встановлено наявність флавоноїдів у чорнобривців золотистих квітках, листках, коренях, насінні й стеблах. Методом ТШХ виявлено кверцетин, кемпферол, рутин (крім стебел), ізокверцитрин (крім коренів), апігенін (лише у квітках). Методом ВЕРХ у чорнобривців золотистих квітках та насінні виявлено по 6 індивідуальних флавоноїдів, у листках – 5, у коренях і стеблах – по 4. Найбільше у досліджуваних об’єктах виявлено кверцетину. Спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми флавоноїдів у сировині чорнобривців золотистих. Найвищий він у насінні – (7,89±0,18) %, дещо нижчий у листках – (6,58±0,12) %.