У статті проаналізовано особові займенники у французькій мові, зокрема приділено особливу увагу їх стилістичному вживанню. Тему обрано у зв'язку з тим, що займенник домінує на всіх етапах вивчення будь-якої мови, зокрема і французької, є актуальним як на початковому етапі ознайомлення з іноземною мовою, так і на тих етапах, коли учні вже готові сприймати його прагматичні характеристики.Мета статті -з'ясувати особливості вживання особових займенників у письмовій та усній формах сучасної французької мови на тлі її основних регістрів -стандартного, високого, фамільярного та просторічного, запропонувати вправи з опорою на українськомовні компетенції учнів.Вивчення стилістичних функцій займенника у французькій мові слід розпочати зі спостереження за переносним уживанням цієї частини мови в рідній мові -українській, що сприятиме точнішому структуруванню матеріалу та успішному засвоєнню його. Цікавим стане інформація про «етикетне ми», пошанну множину, історичні коментарі про змішування форм «ти» і «ви».Спостереження над займенниками французької мови слід розпочинати з письмового її варіанту, а завершувати усним. Учні мають розв'язати питання вживання займенника «on» в обох формах мови, супроводження особовими займенниками розділових, реалізації особовими займенниками специфічних прагматичних значень у фамільярному різновиді мови тощо.Для кращого засвоєння матеріалу вчитель може представити різноманітні вправи, зокрема на визначення типу співрозмовника в представлених прикладах, на пошук відповідників французьким фразеологізмам, на порівняння стилістичного вживання особових займенників у формах і регістрах французької мови, на встановлення функцій впливу на співрозмовника за допомогою особових займенників і т. д.Дослідження потверджує той факт, що знання про особові займенники буде неповним, якщо не брати до уваги їхнє функціонування в письмовій та усній формах французької мови, її стандартному та фамільярному регістрах з огляду на українськомовні компетенції. Стилістичний матеріал слід подавати цілеспрямовано, репрезентуючи широке застосування особових займенників, їхню різносторонню прагматику, що потребує належного спостереження та коментування з боку учнів.Ключові слова: форми французької мови, регістри французької мови, особові займенники, стилістичні функції особових займенників, прагматика займенників.

The peculiarities of the formation of digital competence are considered, taking into account the specifics of the "Foreign language" discipline. Factors contributing to the modernization of language education are outlined. The

No abstract

No abstract

Стаття є спробою проаналізувати полонізми не лише як традиційні номінативні, але і як регулятивні засоби в структурі художнього тексту, розглянути їх з погляду логіко-інтелектуального, емоційного та оцінного складників. Ідеться про те, що читач легко вирізняє іншомовні елементи, що часто постають сигналами необхідної інформації. За умови правильного розшифрування інформативного коду полонізму, читач адекватно сприймає й глибоко розуміє твір. Переважно українські письменники застосовують полонізми – власні назви, демонструють їх у формулах ввічливості, ремінісценціях, білятекстових конструкціях, передаючи важливу культурну інформацію. З метою посилення регулятивного ефекту полонізмів автори уводять їх до складу художніх засобів.