Design has evolved beyond the creation of individual objects. The change in business paradigm is based on a revolutionary rethinking of the role of design: from a tool of product aesthetic decoration at the final stage of development design transforms into a tool of creation of new value for the consumer. Organizations now strive to learn to think like designers and apply design principles to new product and organizational development. Design thinking research has traditionally focused on the practical aspects of using design tools and organizing the design thinking process. In the context of organizational learning, internal organizational consequences of design thinking and its impact on the development of individual and organizational competence remain understudied. The purpose of the article was to explore the role of design thinking as a tool for enhancing organizational competence. It is shown that the sequence of design thinking stages corresponds to the full cycle of knowledge management, starting from the identification and capture of new knowledge to the verification of the viability of the proposed solutions. This allows participants to receive quick feedback and immediately assess the effectiveness of the proposed solution, which has a positive learning effect. Participation in design projects becomes an important tool of organizational learning due to: better understanding of consumer needs; practical mastery of technology-specific design thinking methods that can be used in other projects; experience of interaction with consumers (stage of empathy, co-design and prototype testing); experience in generating ideas and prototyping them; formation of a designer way of thinking, characterized by a combination of intuitive, analytical and abductive thinking. Deeper, systematic learning, which results in the formation of design competencies at the organizational level, occurs when theoretical generalizations based on the empirical experience of design thinking go beyond the boundaries of the studied object. Further research could be aimed at developing a deeper understanding of the managerial and organizational implications of experiential learning in design projects.

In the article the pressing questions of transition of national economy are infected in the mode of mushroom, steady and hi-tech growth in the conditions in the new technological mode based on innovative modernisation of scientific and technical sphere. The modern paradigm of doing business, that dominate of knowledge and envisages more flexible politics in relation to adjusting of innovative activity is considered. An accent is done on forming of open case internal and external stream and research development frame in the dynamic environment of generation and commercialization of innovations on the basis of innovative cooperation as into the system, so with an environment, id est creation of integrated control system by innovative streams from an initial point to end - user. Outlined primary tasks in relation to conditioning of innovative development of national economy for an account: strengthening the processes of interregional integration; optimization of the tax system of subjects of economic activity, that increase the fixed accets and fate of technological innovations in a productive process; providing of purposeful state support of enterprises that invest in the production of innovative goods; creation of the system of state guarantees for physical and legal persons that accept active voice in innovative activity; forming of the optimal legal field is for an interregional competition and bringing in of investments in basic capital. The certain are important to composition in the complex of measures in relation to the modernization of the scientifically - technological sphere, namely: exposure of perspective directions of the growing economy; a revival of the applied science is in the form of state -private partnership; expansion of government is on the realization of scientific researches; development of effective innovative infrastructure; forming and development of productive- technological complexes; creation of institutes of financing of innovative projects; increase of investment charges of the state; use mechanisms of the direct state financing and address financial help to science-intensive industries of industry; by introduction of mechanism of insurance of innovative risks.

In the age of growing competition, the role of design rapidly transforms. It becomes a key element in customer-organization communication, a tool of new product development and business model optimization. The need for a design strategy arises in response to existing problems and challenges faced by organizations, in particular: unsatisfied customer needs; changes in customers behavior and attitudes towards the market; new ideas and trends emerging in the market. Design strategy allows to place design decisions in the context of corporate business strategy providing, at the same time, the effective process of developing new or improved products that meet customer needs. The arti-cle is devoted to the theoretical aspects of design strategy formation as a means to ensure the strategic direction of design decisions. The purpose of the article is to determine the general principles, prerequisites, tasks and stages of implementation of design strategy based on the analysis of design development trends in modern organizations. The general scheme of design strategy development in business projects is offered. It is based on the following principles: customer orientation which demands to keep in focus the needs of target audience; strategic synchronization with the organizational business strategy and the brand strategy; integration with the key business structures; cooperation with staff members at all stages of new product development. Tasks and prerequisites of design strategy are formulated. The general scheme of design strategy development is considered as a sequence of steps that should be taken into account in order to get strategic focus of design decisions. The design strategy development begins with a deep understanding of consumer needs and synchronizes with the business strategy and brand strategy. Design strategy is formed at the intersection of strategic and creative thinking, which allows to combine consistency, planning and cost-effectiveness with new ideas, creativity and innovation. Thus, application of the design strategy allows to consider creative design solutions in a strategic perspective, ensuring the achievement of long-term organizational goals.Keywords: design, strategic design, design strategy, design thinking, brand strategy, business strategy. У добу зростання конкуренції дизайн швидко трансформується, перетворюючись на ключовий елемент комунікації з клієнтами, розроблення нового продукту, прийняття управлінських рішень та оптимізації бізнес-моделі. Виклики, з якими стикаються сучасні організації, вимагають переосмислення традиційної ролі дизайну у напрямі більш системного його використання на всіх рівнях з урахуванням стратегічних перспектив розвитку організації. У статті розглянуто теоретичні аспекти формування дизайн-стратегії як інструменту забезпечення стратегічної спрямованості дизайнерських рішень. Проаналізовано етапі еволюції дизайну за рівнем його інтегрованості в бізнес-діяльність організацій. Сформульовано ключові принципи, завдання і передумови формування дизайн-стратегії. Запропоновано загальну схему розроблення дизайн-стратегії під час виконання проєктів, яка дає змогу забезпечити стратегічну спрямованість дизайнерських рішень.Ключові слова: дизайн, стратегічний дизайн, дизайн-стратегія, дизайн-мислення, цілеспрямований дизайн, бренд-стратегія, бізнес-стратегія.

OPTIMIZATION OF BUSINESS PROCESSES OF ENTERPRISES ON THE BASIS OF INDUSTRY 4.0. IN THE CONDITIONS OF MARTIAL LAWУ статті розглянуто систему оптимізації бізнес-процесів підприємства в умовах воєнного стану з урахуванням різник чинників впливу. Зазначені чинники впливу на підприємства структуризовані і виділені основні з них: виїзд закордон співробітників, зниження заробітної плати, втрата приміщення та обладнання, зменшення попиту на продукцію, вихід з ринку посередників та постачальників сировини, зменшення логістичних шляхів доставки товарів, та їх зберігання, підсилена недобросовісна конкуренція на ринку, заняття ніші ринку з нуля, ризик інвестувати з нуля та багато інших негуманних причин при введені агресивної війни.Воєнні дії на території держави змушують підприємства прискорити діджиталізацію на підприємствах, змінити напрям діджиталізації під адаптаційні зміни. З деякими бізнес-процесами провести цифрові трансформації. Враховуючи сучасні обставини та визначені чинники, в статті побудована схема системи оптимізації бізнес-процесів підприємства із зазначенням системи бізнеспроцесів, інструментів аналізу результативності бізнес-процесів підприємства, методик управління бізнес-процесами, вибір форм і методів моделювання бізнеспроцесів, зазначення заходів оптимізації бізнес-процесів і визначення переваг проведеної оптимізації.The article examines the system of optimization of business processes of the enterprise in the conditions of martial law, taking into account the different factors of influence. The specified factors of influence on enterprises are structured and the main ones are highlighted: departure of employees abroad, reduction of wages, loss of premises and equipment, decrease in demand for products, exit from the market of intermediaries and suppliers of raw materials, reduction of logistic ways of delivery of goods and their storage, increased unscrupulous market competition, occupying a market niche from scratch, the risk of investing from scratch and many other inhumane reasons when aggressive war is introduced. Тhe war did not stop the process of digitalization of business processes of enterprises, these actions changed the directions of this process and forced them to adapt to special conditions of limitation. Most of the enterprises, after several months of "shock", continued their activities and implementation of the strategy of digital development of the enterprise, but already under martial law. It was the military actions in the state that prompted enterprises to

Стаття присвячена питанням побудови національних інноваційних екосистем та їх ролі в забезпеченні стійкого соціально-економічного розвитку країни. Розглянуто умови та принципи ефективного функціонування національних, регіональних і корпоративних екосистем, які б забезпечували довгостроковий інноваційний розвиток. Виходячи з екосистемного підходу виокремлено низку факторів впливу на життєдіяльність і збалансованість екосистеми та виділено критерії її успішності. Досліджено сучасні підходи у сфері реалізації національної інноваційної політики, функціонуванні інноваційних систем та кардинальній переоцінці учасників цих систем щодо їх тісної співпраці. Проаналізовано роль наукових організацій у функціонуванні інноваційних екосистем та виявлено рівень їх залучення в роботу таких мережевих форм взаємодії як технологічні платформи та інноваційні територіальні кластери. Обгрунтовано вплив суб’єктів інноваційної діяльності на науково-технічний розвиток та зроблені висновки щодо необхідності застосування нового концептуального підходу до їх діяльності з позицій інноваційної екосистеми та розробки і впровадження системи критеріїв успішності функціонування.