У статті проведено аналіз процесу закупівель запчастин та послуг для відновлення техніки бойових підрозділів в умовах ведення бойових дій. Експертами встановлені фактори, що є значущими для процесу закупівель запчастин та послуг в умовах воєнного стану. Здійснено аналіз наявної процедури закупівель запчастин для техніки бойових підрозділів ДПСУ, зазначено проблемні питання як організаційні, так і в законодавчому полі, що створюють перепони для своєчасного забезпечення бойових підрозділів в умовах ведення війни. Крім того, на основі чинних положень законодавства запропоновано шляхи покращення процедури закупівель та розроблено рекомендований варіант алгоритму організації закупівель запчастин та послуг для техніки бойових підрозділів ДПСУ в умовах воєнного стану. При цьому розглянуто варіант взаємодії під час організації відновлення техніки бойових підрозділів між збірним пунктом пошкоджених машин та тимчасовим органом з питань закупівель. Запропонований алгоритм має перевагу над наявними завдяки найбільшій відповідності до таких факторів, як своєчасність та боєздатність техніки, що відновлюється. Економію часу пропонується забезпечувати за рахунок створення в Адміністрації Державної прикордонної служби України тимчасового органу з питань закупівель запчастин та послуг з відновлення техніки. Законодавством передбачено, що такий підрозділ може оперативно приймати рішення щодо передоплати, укладати договір з одним постачальником, не витрачаючи час на моніторинг цін. Для перевірки адекватності запропонованого алгоритму закупівель необхідно провести експеримент в реальних умовах. Експеримент бажано проводити разом з представниками з Міністерства оборони України, започаткувавши однакові стандарти в забезпеченні бойових підрозділів. Також пропонується у взаємодії з Міністерством оборони розробити автоматизовані робочі місця для прискорення процесів під час закупівель в умовах війни, а також керівні документи (накази), які б регламентували порядок закупівель для бойових підрозділів під час війни. У систему бойової підготовки пропонується включити на постійній основі тренування логістичних підрозділів для їх впевненого виконання функцій в умовах ведення війни, під час тренувань здійснювати корегування керівних документів, що визначають порядок їх діяльності.

У статті розглянуто необхідність змін формувань понять та визначень системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України. У запропонованих змінах ураховано постійне оновлення парку техніки. З метою підтримання постійної готовності техніки органів та підрозділів охорони кордону до застосування за призначенням пропонується зменшити облікову кількість видів технічного обслуговування шляхом форматування системи технічного обслуговування і ремонту відповідно до вимог заводів-виробників сучасних зразків транспортних засобів. У ході роботи був проведений аналіз керівних документів, які визначають функціонування системи технічного обслуговування і ремонту техніки в Державній прикордонній службі України, та технічної документації заводів-виробників зразків техніки, які використовуються органами та підрозділами охорони кордону. Крім того, проведено порівняння ключових моментів, що стосуються підтримання транспортних засобів у постійній готовності до використання, та відображаються у вивчених документах. З метою формування єдиного підходу до системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки Державної прикордонної служби України, забезпечення переходу на новітні зразки техніки пропонується відмовитись від розподілу видів технічного обслуговування на технічне обслуговування № 1 та технічне обслуговування № 2. Також запропоновано ввести поняття регламентоване технічне обслуговування для машин повсякденного використання, чого наразі не передбачено діючими наказами, при цьому вимагається технічною літературою заводів-виробників. Запропоновані зміни необхідно використовувати під час формування планових та звітних документів з питань автомобільного та бронетанкового забезпечення, здійснення обслуговування машин Державної прикордонної служби України, контролю за якістю виконання операцій з підтримання готовності техніки до використання за призначенням.

У статті розкрито необхідність змін існуючої або формування нової системи підготовки особового складу у Державній прикордонній службі України у частині підготовки фахівців автомобільного та бронетанкового забезпечення серед осіб рядового та сержантського (старшинського) складу. У запропонованих змінах враховано постійне оновлення парку техніки та забезпечення новими засобами їх технічного обслуговування і ремонту. З метою підтримання постійної готовності техніки органів та підрозділів охорони кордону до застосування за призначенням пропонується два варіанти. Перший – сформувати нову систему підготовки особового складу у Державній прикордонній службі України, взявши за основу настанову з підготовки персоналу у Збройних Силах України, з чітким розподілом на підготовку осіб рядового і сержантського складу на базі відомчих навчальних закладів. Другий варіант – вдосконалення наявної системи з включенням фахової підготовки за визначеною військово-обліковою спеціальністю. При цьому є необхідність у систематичному проведенні зборів з фахівцями автомобільного та бронетанкового забезпечення у міру надходження нових зразків озброєння і техніки та засобів їх ремонту і обслуговування. Проведено аналіз керівних документів, які визначають порядок підготовки персоналу у Державній прикордонній службі України. Крім того, встановлено необхідність у формуванні та впровадженні програм підготовки фахівців з технічного обслуговування і ремонту техніки залежно від завдань і обов’язків, передбачених посадою. Запропоновані зміни необхідно використовувати як при прийнятті військовослужбовців для проходження військової служби за контрактом, так і під час їх подальшої служби.

У статті подано аналіз напрямів вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки у Державній прикордонній службі України. Розглянуто складові елементи системи та представлено способи реформування кожного з них. Враховано особливості, які характерні саме для органів Державної прикордонної служби України, такі як відокремлене розташування підрозділів охорони кордону та їх значне віддалення від служб і підрозділів управління та забезпечення. Серед елементів технічного обслуговування і ремонту розглянуто вироби (як об’єкти системи), засоби, виконавці та технічна документація. Запропоновано способи дозволять сформувати дорожню карту розвитку системи технічного обслуговування і ремонту автомобільної та бронетанкової техніки у Державній прикордонній службі України в майбутньому. Встановлено, що на сьогодні найбільш актуальною є необхідність у вдосконаленні елементу системи “виконавці”. До них насамперед відносяться водії, як безпосередні експлуатанти машин, фахівці-ремонтники та особовий склад, який, за своїми посадовими обов’язками, відповідальний за організацію експлуатації техніки в органах Державної прикордонної служби України. Саме через помилки цієї ланки і виникають першочергові проблеми, наслідком яких стає вихід з ладу зразків автомобільної та бронетанкової техніки, їх тривале перебування у ремонті і, як наслідок, зниження готовності органів та підрозділів охорони кордону до виконання завдань за призначенням. Основними способами вирішення проблеми підвищення готовності “виконавців” до вирішення завдань за призначенням передбачається у вдосконаленні методів їх професійного обстеження та формування робочої системи підготовки з впровадження сучасних технічних засобів навчання, тренажерів, поліпшення окремих елементів автодромів та створення комплексу елементів з автоматизованим управлінням. Процес підвищення готовності “виконавців” до вирішення завдань за призначенням має бути керованим. Запропоновані зміни потребують більш глибокого дослідження з метою ергономічного представлення методів та засобів підвищення готовності “виконавців” до вирішення завдань за призначенням, розробки та застосування показників їх оцінки.