No abstract

No abstract

Angiogenesis   has  become  an  important  target  in  the  treatment  of  solid  tumors  and  anti-angiogenic   agents   are a  promising  approach  to  cancer  therapy.  Ramucirumab, an  anti-angiogenic   agent   specifically  targeting  vascular endothelial  growth factor receptor-2  (VEGFR-2). In April 2014, the FDA approved ramucirumab as a single  agent  or in combination with paclitaxel  for treatment of advanced gastric or gastroesophageal junction adenocarcinoma (GC) that has progressed on or after prior fluoropyrimidine – or platinumcontaining chemotherapy based on data of REGARD and RAINBOW trials.We evaluated the progression free (PFS), overall survival (OS) and safety of ramucirumab in patients (pts) with advanced GC in routine clinical practice From June 2016  to 20 Sep 2017  40 pts with advanced GC were treated with ramucirumab in the second line treatment as single  agent (8 pts) or in combination with paclitaxel  (26 pts) in N.N.Blokhin National medical research center of oncology.Median PFS (MPFS) and median OS (MOS) was 1,8  and 7,6 mons for monotherapy group. For combination group MPFS was 5,02  mons, MOS was not reached. Ramucirumab had an acceptable safety profile Our data are similar to the data of REGARD and RAINBOW trials.

Національна медична академія післядипломної освіти імені Л.П. Шупика, м. Київ Мета спостереження: визначення терапевтичної ефективності та динаміки клініко-інструментальних показників на тлі комплексного лікування пацієнтів з гострим бронхітом при застосуванні лікарського препарату Аскоріл в амбулаторних умовах. Матеріали та методи. для встановлення діагнозу та призначення базисного лікування були використані рекомендації Уніфікованого клінічного протоколу первинної медичної допомоги дорослим та дітям «Гострі респіраторні інфекції»-наказ мОЗ України від 11.02.2016 р. № 85 та шкала тяжкості проявів гострого бронхіту (BSS-Bronchitis Severity Score). У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів з гострим бронхітом віком 23-48 років. методом «закритих конвертів» пацієнти були розподілені на дві групи. Пацієнтам І групи (n=30) було призначено комбінований препарат Аскоріл (виробництва Гленмарк Фармасьютикалз Лтд.), який містить сальбутамолу 2 мг, бромгексину 8 мг, гвайфенезину 100 мг (по 1 таблетці 3 рази на добу). десяти пацієнтам ІІ групи (група порівняння) було призначено комбінований муколітичний препарат, який містив амброксолу гідрохлориду 30 мг та ацетилцистеїну 200 мг (по 1 таблетці 3 рази на добу). Пацієнти приймали препарати протягом 7 днів. Спостереження проводили у перший та восьмий день лікування. Протягом 2-7 днів усім пацієнтам було рекомендовано ведення щоденника. У перший та восьмий день на тлі клінічних спостережень проводили й інструментальні дослідження: ОФВ1, ПШВ, SpO 2, оцінювали ведення щоденника. Результати. Встановлено, що класичним проявом гострого бронхіту є поєднання катарального і запального синдромів. Згідно з показниками шкали тяжкості проявів гострого бронхіту (BSS), найбільш вираженою ознакою був кашель, а максимально регресуючими ознаками-біль в грудній клітці при кашлі (0,72±0,21-І група та 0,56-ІІ група у гострий період, до 0,00-у період реконвалесценції в обох групах); хрипи при аускультації та утруднення дихання. Визначено, що максимально стійким за шкалою BSS є симптом кашлю (достовірне зменшення показника у І групі з 2,84±0,11 у гострий період до 1,22±0,16 у період реконвалесценції, у ІІ групі-з 2,67±0,15 до 1,94±0,12 відповідно). Виявлено, що у пацієнтів І групи (на тлі комплексної терапії із застосуванням Аскорілу) динаміка показника симптому кашлю мала достовірну відмінність від такого показника у ІІ групі на 8-й день контролю. Отже, редукція кашлю як основного симптому гострого бронхіту була достовірно швидшою при застосуванні Аскорілу. На тлі терапії із застосуванням препарату Аскоріл реєстрували достовірне зменшення (з 9,58±0,12 до 3,96±0,42; р<0,001) сумарного бала за шкалою BSS у період реконвалесценції порівняно з гострим періодом. Цей показник був суттєво кращий порівняно з результатом у ІІ групі-з 9,47±0,75 до 6,05±0,56 (p<0,05). Фіксували відсутність симптомів інтоксикації, покращення загального стану, збільшення сил та енергії для виконання домашньої роботи, а отже, і покращення якості життя за модифікованим опитувальником «SF-36 Health Status Surve», яка в період реконв...

Background. Ramucirumab is a monoclonal antibody that inhibits the vascular endothelial growth factor receptor-2 (VEGFR2). The study is aimed to analyse prognostic factors for survival in patients with disseminated gastric cancer who received ramucirumab in the second-line therapy in ’real-life’ clinical setting of Russia (RAMSELGA). Methods. We retrospectively analysed the outcome of 163 patients aged 20–78 years from 11 oncological centres in Russia. Survival analysis was performed using the Kaplan – Meier model, and regression analysis was performed using the Cox model. Results. In a univariate analysis of overall survival, 5 factors were identified as independent factors of an unfavourable prognosis: 1) age <65 years (RR 0.542; 95% CI 0.302–0.971; p = 0.039); 2) time to tumour progression on the first-line therapy is not more than four months. (RR 0.161; 95% CI 0.105–0.246; p = 0.0000); 3) a low grade tumour or colloid cancer (RR 1,868; 95% CI 1,063–3,284; p = 0,030); 4) peritoneal metastasis (RR 1.549; 95% CI 1.026–2.339; p = 0.037); 5) ascites or pleurisy (RR 0.624; 95% CI 0.424–0.920; p = 0.017). In a multivariate analysis, favourable prognostic factors of overall survival of patients included age – 65 years or older (OS 2.288; 95% CI 1.240–4.220; p = 0.008) and time to tumour progression on the first-line therapy – more than 4 months (OS 6.650; 95% CI 4.221–10.477; p = 0.000). Conclusion. Despite an active search, prognostic factors for survival in patients that are universal for dGC have not yet been found. To build a universal prognostic model, a very thoughtful analysis considering not only clinical and laboratory, but also pathomorphological and molecular genetic characteristics is required.