No abstract

No abstract

У статті розглядаються проблеми підготовки студентів освітньої програми міжнародна інформація засобами інформаційно-комп’ютерних технологій, що надзвичайно актуальні  у складній ситуації, яка пов’язана з карантинними обмеженнями та дистанційним навчання у закладах вищої освіти. Виявлено та доведено доцільність і практичність методів використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальному процесі для ефективності засвоєння знань студентів та перетворення їх у компетентності. Закладено обґрунтоване твердження безапеляційного прагнення до укорінення європейської інноваційно-технологічної освітньої моделі, що забезпечує самореалізацію особистості в процесі навчання. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій під час викладання теоретичних основ професійної інформації студентам педагогічного університету надає можливості поєднати в собі науково обґрунтовану систему дій, операцій та процедур, які забезпечують цілеспрямоване й поетапне впровадження різних видів педагогічних нововведень, що викликають позитивні зміни в педагогічному процесі, модернізують і трансформують його. Інноваційні технології системи підготовки до майбутньої професійної діяльності засобами інформаційно-комп’ютерних технологій фахівців закладів вищої освіти перебувають під впливом багатьох складових, частина яких потребує структурних змін у ній, інші – змістових, технологічно-цифрових. Реалізація завдань з підготовки практичних фахівців засобами інформаційно-комп’ютерних технологій у цифрову епоху системи сучасної професійної підготовки залежить від змістового наповнення самого процесу підготовки та перспективи її розвитку, які, у свою чергу, значною мірою залежать від політики держави у цій сфері. У багатьох країнах міжнародного простору (Великій Британії, Німеччині, Польщі та інших) державна освітня політика з підготовки фахівців нового, цифрового формату, спрямовує свій інноваційний потенціал з інформаційно-комп’ютерних технологій на розвиток професійного і загальнокультурного рівня населення у сфері економіки, поліпшення суспільного соціуму, на допомогу окремо взятому студенту.

The article presents the analysis of theoretical approaches in domestic and foreign literature on the processes of social hybridization as a relevant factor in contemporary social and personal transformations. According to the results of the analysis, it is determined that in scientific sources, the concept of hybridization is most widely represented in the natural-biological, socio-cultural and geopolitical aspects. Our theoretical analysis of the problem of hybridization in the globalized world has allowed us to distinguish the following directions: socio-psychological hybridization of spatial interaction between generations and within one generation (intersection of ontogeny and phylogeny of psychology of social communities and their individual representatives), where the role of markers of social values is played by; hybridization as a process of social modernization, connected with updating the formation structure of society and civilization modernization in general; hybridization as a reorganization of social space, at the heart of which is the merging of various forms of its manifestation; cyberspace as a socio-cultural factor in a network society; the problem of personality formation and existence in the cyber culture space; human cyber socialization and virtual socialization as a modern aspect of the quasi-socialization of the individual. It is a question of sociocultural and socio-psychological hybridization, which leads to socio-psychological transformation and modernization of both social communities and individuals.As a result of the theoretical analysis, it is substantiated that new forms of social hybridization (virtual socialization, cyber socialization), which are important factors of systemic social and personal transformations, are being laid at the present stage of world development.

We discuss about the culturology as the system of synergetic approaches, as a science about culture and the importance of developing various forms of human communication, the culture of interpersonal communication at the level of individuals, social groups, elites, and finally, countries that are able to “break down barriers between countries”, to create an open space for exchanging cultural values, teach to share, show ethical responsibility and generosity.