Introduction. Secondary education system in the post-soviet countries experience a significant crisis -traditional methods of education lose their significance under the influence of information society development and globalization. The courses, trainings, distance learning and other forms of informal education is starting to spread instead. Therefore, research of the informal education influence on its participants` mental health is particularly relevant.

The article is devoted to the analysis of the interaction of power and education. The authors disclose the presentation of meta-structures formed at the crossroads of education with other areas of social life. It is shown that the socio-educational movement, expressing the interests of society in interaction with the authorities, does not cover the whole variety of deep objective processes. The necessity of acquisition and transfer of experience from person to person, from generation to generation, becomes the most important vector of the process and contributes to the integration of various areas of social life. The purpose is to investigate the structure and functions of power in the context of educational and socio-cultural processes, to identify the most important trends in the evolution of power in education, to disclose the specifics of power relations, their role in the functioning and development of the society.

It is noted in the article that art historical research occupies a prominent place in the scientific discourse. The work on the identification of obscure views on music as a phenomenon in the cultural and anthropological tradition of music is carried out. It is proved that scientists interpret the painting as a semiotic system with its special image code, the information of which can be decoded. The secondary verbal expression of such messages in the text of art is possible due to the mechanism of interpretation. It is concluded that the non-verbal type of artistic creativity is comprehended by the subject in the form of the inclusion of the mechanism of reception, evaluated, transformed into a verbal code, and thus interpreted.

We discuss about the culturology as the system of synergetic approaches, as a science about culture and the importance of developing various forms of human communication, the culture of interpersonal communication at the level of individuals, social groups, elites, and finally, countries that are able to “break down barriers between countries”, to create an open space for exchanging cultural values, teach to share, show ethical responsibility and generosity.

Андрущенко Тетяна Іванівна© доктор філософських наук, професор, Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського ORCID 0000-0002-0381-171X Денисенко Валерій Миколайович© доктор політичних наук, професор, Львівський національний університет ім. Івана Франка ORCID 0000-0003-0235-9167 МІСЦЕ ТВОРЧОСТІ У ДОБУ ВІДРОДЖЕННЯ ЯК УМОВИ ЗРОСТАННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ У ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНОМУ ТА ПРАКТИЧНОМУ ВИМІРАХМетою дослідження є аналіз особливої артикуляції творчості у добу Відродження як однієї з домінуючих умов формування людської досконалості нового типу у ідейно-естетичному та практичному вимірах. Саме така виокремлено рефлексивна форма ствердження людської сутності в добу Відродження пов'язана зі зміною корінних принципів: системи мислення, поведінки, вірувань, освоєння дійсності, а головне системи культурномистецької інтерпретації реальності, що пов'язане з формуванням нового змісту та технології творчості. Методологія дослідження ґрунтується на структурно-функціональному, системному, історичному, реконструктивномоделюючому методах для визначення місця творчості у добу Відродження як умови зростання людської досконалості у ідейно-естетичному та практичному вимірах. Наукова новизна полягає у визначенні моделі творчого відтворення дійсності у її традиційно нормативних рамках, що трансформується у парадигму творення як самого світу, так і того, що стає головним самої людини -її свободу, можливість самореалізації у різних сферах буття, в тому числі і в системі соціальних, політичних відносин, нових формах економічного прогресування, системі культурного, духовного життя, де моделюючою основою стає не абсолют космосу, бога, ідеї, а сама людина, зміст, форми, шляхи її самоствердження. Висновки. Можемо стверджувати, що специфічно змодельована креативність була дійсною системо-утворюючою всієї якісно нової культури Відродження, в тому числі і особливих концепцій філософії людського життя. Специфічні, внутрішні умови соціуму, які були створені європейським і, зокрема, італійським Ренесансом викликали нові форми і принципи світовідношення і життєтворчості людини постсередньовічного часу.Ключові слова: Відродження; творчість; людська досконалість; мистецтво; гуманізм; цінності знання.