Reactive oxygen species play a key role in intestinal inflammation, although interventional studies using antioxidants have shown only weak beneficial effects both in humans and animals. Hence, our aim was to examine the possible beneficial effect of the antioxidant 2-mercaptoethane sulfonate (Mesna) on experimental colitis. Colitis was induced in rats by intrarectal instillation of trinitrobenzene sulfonic acid (TNB) followed immediately by intrarectal Mesna or saline, administered for 14 days, twice daily. A beneficial effect of Mesna was observed, resulting in a significant reduction in inflammation followed by almost full recovery. iNOS mRNA expression and myeloperoxidase (MPO) activity were significantly increased in the TNB-Mesna group. These results suggest that the induction of iNOS in the presence of Mesna reduced intestinal inflammation. Mesna probably resolved this inflammation by scavenging reactive oxygen species generated by the augmented infiltration of polymorphonuclear leukocytes.

The problematic article is devoted to the issues of psychological well-being and mental health in the context of the COVID-19 pandemic. The sociopsychological effects of pandemics that potentiate mental health disorders have been analyzed. The effect of the influence of the media and social networks on the mental state is considered. Quarantine, social distance and social exclusion have a negative impact on mental health and physical well-being. The growth of deviant forms of behavior, stigmatization, excessive mental stress on medical workers who are in the focus of a pandemic, and the non-standard state of medical institutions have been noted among the main factors that worsen mental health. The peculiarities of anxious and phobic disorders in the context of the COVID-19 pandemic have been described and analyzed in detail. It has been established that organic anxiety predominates in patients with COVID-19, having a number of clinical peculiarities (the predominance of somatic anxiety with an asthenic radical, high comorbidity with depression and hypochondria, cognitive deficit and the severity of vegetative manifestations). Pharmacogenic anxious and depressive effects have been described with the use of antiviral agents. The peculiarities of the treatment of patients with anxious and phobic disorders in the situation of the COVID-19 pandemic are the use of Internet technologies (psychoeducation, psychotherapy) and the discussion of specific problems and fears at psychotherapy sessions. Timely diagnosis, therapy and prevention of mental and behavioral disorders that occur during an outbreak of infectious diseases is a priority for successfully overcoming both the immediate and longterm effects of the COVID-19 pandemic and the mental health of all segments of the population. Keywords: COVID-19, pandemic, risk, psychological well-being, mental health, anxiety, phobias

The aim of the work was to conduct a psychometric study of civilians that experienced psychosocial stress in a military conflict to assess the patterns of clinical and psychopathological signs of adjustment disorders. 109 persons with diagnosed mental disorders of cluster F43.2 — adjustment disorders have been examined the participants have been divided into three groups: widows of military personnel (6 persons), relatives of combatants who returned to peaceful life (71 persons), and internally displaced persons (IDP) — 32 persons. To assess the severity of psychopathological symptoms, the Symptom Check List-90‑Revised L. R. Derogatis (SCL‑90-R), adapted by N. Tarabrina and the Hamilton Depression Rating Scale (HRSD) were used. The study has revealed a low level of symptomatic disorders in all participants, but with higher indicators on the scales of somatization, obsessive- compulsive disorder, anxiety and phobic anxiety in the IDP group, on the scale of depression — in the group of relatives of combatants who returned to a peaceful life. Hamilton Rating Scale for Depression has revealed mild depression in widows of military personnel and IDP; in relatives of combatants who returned to a peaceful life, the quantitative value of the indicator has corresponded to the absence of depression signs. Discrepancy at the objective and subjective assessment of the level of depression in the participants has been established. The identified patterns of clinical and psychopathological characteristics of adjustment disorders should be taken into account while developing therapeutic, rehabilitation and preventive measures for civilians that exposed to psychosocial stress in a military conflict.

У дискусійній статті розглянута проблема діагностики і терапії депресії в осіб похилого віку. Депресія — один із найпоширеніших розладів, що зустрічаються в загальномедичній практиці. Депресія є четвертою провідною причиною захворюваності та інвалідності, до 2020 року депресивні розлади посядуть  друге місце в інтеграційній оцінці тягаря хвороб, який несе світова спільнота. В осіб похилого віку депресія є найбільш поширеним психічним розладом. У середньому поширеність депресії у літніх пацієнтів становить 12,3 %, прогресивно збільшуючись при погіршенні соматичного статусу та інвалідизації. Літні жінки страждають депресією у два рази частіше, літні чоловіки з депресією мають найвищий ризик завершеного суїциду. Наведено інформацію про те, що депресія ускладнює процес реабілітації, погіршує результати лікування, прогноз і перебіг соматичних захворювань, є фактором ризику розвитку деменції, підвищує ризик суїцидальної поведінки. Вік призводить до модифікації клінічної картини депресії у літніх людей. Для експрес-діагностики депресії у літніх людей використовується геріатрична шкала депресії. Терапія депресивних розладів базується на фармакотерапії, психоосвітніх програмах для пацієнтів та їх родичів, а також на психотерапії та психокорекції. При виборі антидепресантів для лікування депресивних розладів у літніх пацієнтів слід керуватися принципами ефективності та безпеки. Антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну мають доведений профіль безпеки та ефективності порівняно з іншими групами антидепресантів. Есциталопрам має високі показники результативності та частоти ремісії, оптимальний для профілактики рецидивів, що робить його препаратом вибору для терапії літніх пацієнтів із депресією.