The purpose of this study is to determine the frequency of the sports injuries in 15-17-year-old male athlete students participating on school teams (volleyball, basketball, football and handball) and their level of knowledge about these injuries. The sample of the research consists of 233 athlete students (n=89 footballers, n=37 volleyball players, n=46 basketball players and n=61 handball players) in 15-17 age group participating on school teams of thirteen different high schools in Kütahya. The questionnaire form developed was used to determine the injuries in athlete students that participated in the study. The data was analysed using SPSS version 22.0. According to the statistical analysis, it was found that the athlete students who got injured most were of footballers with %45.2 (n=47) and those who got injured least were volleyball players with %10.6 (n=11). It was seen that injuries occurred mostly during competitions (n=82). The majority of the athlete students reported that they had very little (n=117) and average (n=107) information on sports injuries. The results showed that injuries occurred more in football and handball players and mostly during competitions. Protective measures need to be taken in the sports, especially in football, handball and basketball, where tackles are frequently experienced during competitions. Also, it was seen that athlete students had very limited knowledge about sports injuries.

Спінальні дизрафії є важливою причиною статико-локомоторних порушень у дітей. Залежно від рівня ураження спинного мозку виникає різний ступінь паралічу чи парезу нижніх кінцівок, порушення функції тазових органів, деформації кінцівок і хребта, що значною мірою впливає на якість життя дитини та її можливість до пересування та обслуговування. Мета: залежно від рівня функціональної недостатності нижніх кінцівок оцінити здатність до пересування хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій. Матеріали та методи. Матеріал дослідження становили 81 пацієнт віком від 5 до 21 року (середній вік 8 років 10 місяців): у 69 пацієнтів спостерігався парапарез нижніх кінцівок, у 12 — монопарез. Визначення рівня нейросегментарного ураження спинного мозку проводилося згідно з класифікацією Sharrard`s (1964) у модифікації Bartonek et al. (1999). Здатність до пересування оцінювали за класифікацією Hoffer et al. (1973). Результати та обговорення. Всіх хворих, включених у дослідження, розподілено відповідно до рівня функціональної м’язової сили на 5 клінічних груп із визначеним рівнем функціональної м’язової сили за класифікацією Sharrard’s (1964) у модифікації Bartonek et al. (1999), проведено оцінку фактичного ступеня пересування хворих за Hoffer (1973). Порівняння отриманого фактичного ступеня пересування до теоретично очікуваного ступеня пересування пацієнтів показало, що діти з однаковим рівнем функціональної недостатності нижніх кінцівок не завжди досягають очікуваного ступеня пересування, а залежно від впливу супутніх факторів, таких як інтелектуальний (розумовий) рівень дитини, прогресування гідроцефалії, ожиріння, тяжкість ортопедичної патології, наявність спастичності та інші, можуть досягати як вищого, так і гіршого ступеня пересування. Висновки. Рівень нейросегментарного ураження спинного мозку, що визначає рівень м’язової функції нижніх кінцівок, є важливим фактором у здатності до пересування хворих із наслідками спінальних дизрафій. Пацієнти з однаковим рівнем втрати м’язової функції не завжди досягають очікуваного рівня пересування.

Мета дослідження: визначення неврологічного стану пацієнтів зі спінальними дизрафіями залежно від нейросег ментарного рівня ураження спинного мозку. Матеріали та методи. У роботі проведено аналіз лікуван ня 58 пацієнтів віком від 5 до 18 років. Визначали: функцію черепно мозкових нервів, стан лікворної системи мозку, м'язовий тонус, сухожилкові рефлекси, чутливість, силу м'язів верхніх та нижніх кінцівок, здатність до пересуван ня. Для визначення м'язової сили та глибини парезу нижніх кінцівок використовували шестибальну шкалу оцінки сили м'язів за М. Вейсс та L. McPeak, здатність до пересування оцінювали за класифікацією Hoffer та співавторів. Результати. Одинадцяти пацієнтам були виконані лікво рошунтуючі оперативні втручання протягом першого року життя дитини, діти знаходяться під наглядом нейрохірурга. В усіх хворих виявляли зниження м'язового тонусу, сухо жилкових рефлексів з нижніх кінцівок та зниження по верхневої чутливості відповідно рівня ураження. Сила м'язів верхніх кінцівок у пацієнтів не була порушена, у нижніх кінцівках була знижена до 1-3 балів. Відповідно до функціональної м'язової сили нижніх кінцівок та фактич ного ступеня пересування усі пацієнти поділені були на п'ять функціональних груп. Заключення. Визначення особливостей неврологічних про явів у пацієнтів з наслідками спінальних дизрафій сприяє своєчасному проведення неврологічного та ортопедичного лікування, що дозволяє покращити якість життя дитини. Ключові слова: cпінальні дизрафії, нижні кінцівки, невро логічний стан, функціональний стан.

анал л кування 320 д тей в ком в д 3 до 18 рок в с астичними ормами дитячого церебрального арал чу. тям було роведено о еративне л кування. о о ерац д ти отримували ре арат сирдалуд, сля о ерац-сирдалуд, маса , л кувальну культуру. Пре арат мен у с астичний стан м'я в, чинить небол вальну д. Ключові слова: дитячий церебральний арал ч, с рдалуд, л кувальна культура. ЛЕЧЕНИЕ СПАСТИЧЕСКИХ ФОРМ ДЕТСКОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛИЧА У ДЕТЕЙ НА ЭТАПАХ ОПЕРАТИВНОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА Summary. Analysis of examination of 320 children with the spastic forms of cerebral palsy from 3 to 18 years old was carried out. All children were treated by surgical therapy. Children received sirdalud before the operation, after the operation they received sirdalud, massage and therapeutic gymnastics. This remedy reduces muscular tonus and pain.