The main diagnostic criteria and treatment strategy, which are used for patients with cholestatic syndrome in primary health care practic1 ing are shown in the article. The algorithm of primary medicine doctor’s action in the management of patients with the syndrome of cholestasis is represented.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ У статті наведено огляд сучасних доказових рекомендацій щодо лікування подагри. Ключові слова: сечова кислота, подагричний артрит, гіпо урикемічна терапія. Подагра-системне захворювання організму, основним етіологічним фактором якого є порушення пуринового обміну з розвитком гіперурикемії (ГУ) (збільшення вмісту сечової кислоти (СК) у сироватці крові вище рівня сатурації) з наступним відкладенням у тканинах моноурату натрію і розвитком запального процесу. Лінійна залежність між рівнем СК у сироватці крові і частотою розвитку подагри встановлена у Фремінгемському дослідженні та дослідженні нормального старіння у США; у великому дослідженні, проведеному у Франції із залученням понад 4200 учасників (1965-1970 рр.) встановлено поширеність подагри на рівні 1,3%, 3,2% та 17,6% в осіб із рівнем СК <356,9 мкмоль/л, 357-469,9 мкмоль/л та >470мкомоль/л відповідно. Водночас слід пам'ятати, що виявлення ізольованої гіперурикемії недостатньо для встановлення клінічного діагнозу подагри, оскільки лише 10% осіб із гіперурикемією страждають від подагри. Одним із найчастіших клінічних проявів подагри є розвиток суглобового синдрому у формі гострого або хронічного запального артриту, що відноситься до кристал-індукованих (мікрокристалічних) артропатій і характеризується запаленням у місцях відкладення кристалів моноурату натрію (у суглобових та/або навколосуглобових тканинах). Іншим частим клінічним проявом є формування уратної нефропатії, сечокам'яної хвороби. Прогресування ураження нирок часто є тим фактором, який визначає якість та тривалість життя пацієнтів. Беручи до уваги наявність генетично зумовленого підвищеного ризику розвитку гіперурикемії та подагри, клініцисту слід пам'ятати, що в більшості випадків для розвитку маніфестного захворювання абсолютно необхідним є вплив додаткових факторів (багата пуринами дієта, метаболічний синдром, захворювання нирок та інші чинники, пов'язані зі способом життя та станом здоров'я).

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ У статті наведені основні етіологічні чинники, діагностичні критерії та тактика ведення пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сформульований алгоритм дії лікаря загальної практики-сімейної медицини при веденні пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Наведені основні напрямки первинної та вторинної профілактики даної патології сімейним лікарем. Ключові слова: виразкова хвороба шлунка, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, Helicobacter pylori, діагностичні критерії, тактика лікування, первинна ланка медичної допомоги.

У статті наведенні основні етіопатогенетичні фактори, що лежать в основі виникнення пірофосфатної артропатії. Згідно рекомендацій Європейської протиревматичної ліги представлені сучасні діагностичні критерії і тактика ліку вання пацієнтів із псевдоподагрою. Ключові слова: псевдоподагра, етіопатогенетичні фактори, діагностичні критерії, тактика лікування. *-інфекцію не можна виключити тільки на підставі лейкоцитозу синовіальної рідини; †-септичний артрит буває одночасно з кристалоутворюючим артритом.

The article presents the main etiological factors, diagnostic criteria and tactics for the management of patients with chronic noncalculous cholecystitis under the conditions of the primary care unit. The algorithm of the action of the general practitioner – family medicine in the management of patients with chronic noncalculous cholecystitis is formulated. The main directions of primary and secondary prevention of this pathology by the family doctor are given.