The article is devoted to the improvement of professional training of masters of vocational education by increasing the effectiveness of pedagogical management in higher education institutions. The relevance of the study is due to the need to train highly qualified specialists of the new generation, which is impossible without the organization of competent pedagogical management.The purpose of the article is to develop ways to solve the problems of pedagogical management, which complicate the professional training of masters of vocational education. To achieve this goal, the study solved a number of tasks: the role of pedagogical management in the professional training of masters of vocational education was determined, the foreign experience of pedagogical management in higher education institutions and the peculiarities of its organization in domestic educational institutions were analyzed, the problems of pedagogical management in the content of professional training of masters of vocational education were identified and ways to solve them were proposed.The study used general scientific methods of cognition. The current state of organization of pedagogical management in foreign and domestic higher education institutions is determined by the method of critical analysis. The problems of pedagogical management, which complicate the professional training of masters of vocational education, were identified in the process of synthesis of information. Ways to solve these problems are found by methods of induction and deduction.According to the results of the study, it was found that the success of professional training of masters of vocational education depends on competent pedagogical management, but its organization in higher education institutions of Ukraine is complicated by a number of problems: ineffective interaction with enterprises, which makes it impossible for masters to obtain practical skills, unpreparedness of masters for a large amount of research work, inconsistency of curricula with modern requirements, limited powers of middle managers, low level of management training.The solution to these problems requires the creation of career centers, establishing close cooperation with enterprises, changing the conditions for admission to the master's program, reorienting master's programs from passive forms of education to more practical, expanding the powers of middle managers, mandatory courses for the formation and improvement of managerial competencies of managers of higher education institutions, providing higher education institutions with autonomy in terms of managing their own funds.The practical significance of the study lies in the possibility of applying the results obtained in the process of developing a methodology for organizing pedagogical management in higher education institutions in the preparation of masters of vocational education.

У статті наведені теоретичні дослідження динаміки співудару зернівок в сипкому зерновому середовищі, який рухається у гравітаційній установці. Відомо, що падаюче зерно з висоти на бетонне дно силосів травмується. Для зменшення травмування або його зовсім позбутись пропонується периферійний відкритий гвинтовий канал. Під час руху зернівок у гвинтовому каналі вони можуть перетиратись або співударяючись ушкоджуватись. Переміщення окремих зернівок пшениці по робочій поверхні гвинтового каналу відбувається під дією гравітації. Зернівки рухаючись весь час контактують одна з одною, така взаємодія характеризується плоским косо – центральним ударом. При розгляді процесу співудару двох зернівок зроблено наступне припущення: зернівки, що ударяються мають ідеально гладкі поверхні. Відповідно до цього, згідно з гіпотезою Гауса, між дотичними і нормальними імпульсами існує зв'язок, котрий дає можливість визначити швидкість флуктації зернівок при їх співударі. Для визначення частоти співудару зернівок пшениці сипкого зернового матеріалу застосовувався метод Аккермана-Шена. Згідно з вище вказаним методом середня частота співудару зернівок у сипкому зерновому середовищі при їх косо центральному ударі залежить від кута нахилу розгінної ділянки гвинтової гравітаційної установки. У роботі Отримана залежність для визначення швидкості флуктації зернівок при їх співударі. Наведено формулу для визначення середньої частоти співудару зернівок у сипкому зерновому середовищі при їх косо центральному ударі на розгінній ділянці установки. Отримана в результаті досліджень математична модель характеризує середню частоту співударів зернівок сипкого зернового середовища, який рухається по розгінній ділянці периферійного відкритого гвинтового каналу(ПВГК). Аналітична модель може бути використана при проектуванні та установці в силосі ПВГК.

Проблема травмування зерна під час його завантаження у силос залишається актуальною. Одним зі шляхів її вирішення є забезпечення контрольованого гравітаційного руху зерна по спіралі з розгінною та гальмівною ділянкою. Запропонована аналітична модель дає змогу визначати швидкість руху потоку зерна в будь-який момент часу як по розгінній, так і по гальмівній частині гвинтового каналу. Модель також враховує залежність між кутами α і β нахилу розгінної та гальмівної ділянки. На основі теоретичної моделі запропоновано технічний опис периферійного відкритого гвинтового каналу (ПВГК). Канал має розгінну та гальмівну ділянки із дискретно змінними кутами спуску. На цій основі побудовано відповідний лабораторний зразок для експериментальних досліджень. На першому етапі досліджень визначали характер зміни величини кута β гальмівної ділянки від зміни кута α розгінної ділянки. Показано вплив на ці залежності початкової висоти hо падіння зерна та радіуса r спіралі каналу. На другому етапі досліджували кінцеву швидкість озимої пшениці вологістю 14 % при зміні кутів нахилу розгінної та гальмівної ділянок та сталість інших параметрів. Співвідношення, що визначає залежність між кутами зберігалось. Для отримання достовірних даних у кожній комбінації змінних факторів з рівнем значущості 5 %, було заплановано проведення п’яти паралельних експериментів. Проведений статистичний аналіз включав перевірку на однорідність дисперсій дослідів за критерієм Кохрена, перевірку нормального розподілу залишкового ряду за RS критерієм, знаходження відносної похибки залишків та їх статистичних оцінок, визначення коефіцієнта множинної кореляції. Аналіз засвідчив адекватність та прийнятну точність запропонованої аналітичної моделі. Відмінність отриманих результатів не перевищує 10 %. Результати експериментальних та теоретичних досліджень дали змогу встановити взаємозв’язки між ключовими параметрами ПВГК, зокрема обґрунтовано значення рекомендованих кутів 41°…45° для розгінної та 39°…35° для гальмівної ділянок відповідно, а також відношення hо/r не менше 0.6...0.7.

У статті окреслено основні психолого-педагогічні умови забезпечення ефективного формування фахових компетентностей майбутніх педагогів з професійної освіти аграрної спеціалізації. До них належать: позитивна мотивація здобувачів вищої освіти; урахування психологічних особливостей розвитку особистості; використання інноваційних методів навчання; спеціалізація підготовки магістрів з професійної освіти; упровадження керованої науково-дослідницької роботи. Для спеціалізації окремо запропоновані додаткові фахові компетентності, програмні результати навчання та освітні компоненти, покликані їх забезпечити.