Poskytnutím svojho príspevku autor(i) súhlasil(i) so zverejnením článku na internetovej stránke časopisu Politické vedy. Vydavateľ získal súhlas autora / autorov s publikovaním a distribúciou príspevku v tlačenej i online verzii. V prípade záujmu publikovať článok alebo jeho časť v online i tlačenej podobe, kontaktujte redakčnú radu časopisu:

The creation of an effective mechanism capable of ensuring the secure existence of society, the defense and protection of human rights is one of the priority tasks of reforming the legal system of Ukraine. In the arsenal of state remedies designed to guarantee rights and freedoms of an individual, the legitimate interests of society and the state itself, courts have the leading role. Judicial protection is the most effective means of protecting rights and legitimate interests of civil legal entities in the world-wide practice, the level of judicial protection remains the most important indicator of the legal nature of the state and the democracy of society. According to the results of the research, authors have revealed the peculiarities of the interpretation of concepts of ‘protection’ and ‘protection of civil rights in court’, have proposed their own definition of the concept of ‘protection of civil rights and interests in court’. The leading problems of protection of civil rights and interests in the courts of Ukraine have been analyzed; the controversy of the relation between interest and subjective civil law in the context of their effective defense in court has been covered; further directions of improving the protection of civil rights and interests in the courts of Ukraine have been identified; it has been argued that the existence of an effective mechanism for the protection of subjective civil rights and legal interests in court is an indispensable condition for the formation of a true civil society and the rule of law

No abstract

The goal of the research is to formulate proposals for theoretical and legal as well as practical improvement of the methods for ensuring the revenue side of rural budgets in Ukraine. The research results are considered successful because it has been proven that agribusiness entities are one of the principal contributors to local budgets. Under the conditions of the current economic crisis there is a need to increase the local tax base and establish a more fair interregional distribution of tax.

Вступ. Безперервний розвиток політичної, правової та економічної сфер суспільного й державного життя зумовлює необхідність удоско­налення правових засад адміністративної відповідаль­ності як основного засобу їхньої правової охорони. У світлі цього постає потреба реформування законодавства України щодо відповідальності за адміністративні проступки, що передусім вимагає розроблення надійного теоретичного підґрунтя для системних законодавчих змін і перетворень. Проблема. Сучасний стан правового регу­лювання відповідальності за адміністративні прос­тупки характеризується концептуальною застарі­лістю, еклектичністю змісту, вадами юридичної техніки, наявністю численних дублювань і прогалин, невідповідністю сучасним соціально-економічним умовам. Ці недоліки істотно знижують ефективність застосування окремих адміністра­тивно-деліктних норм та інституту адміністративної відповідальності загалом. Метою статті є висвітлення недоліків законо­давства України про відповідальність за адміністративні проступки та окреслення перспек­тивних напрямів його вдосконалення. Методи. У статті використані методи наукових досліджень: абстрагування, дедукції, аналізу, синтезу, а також формально-логічний, історико-правовий та логіко-юридичний. Результати. Проаналізовано основні положення законодавства України про адміністративні проступки. Висвітлено його загальні недоліки, а також вади змісту конкретних адміністративно-деліктних норм. Констатовано необхідність усунення наявних недоліків у ході реформування вітчизняного адміністративно-деліктного законо­давства. Висновки. Основними напрямами розвитку вітчизняного законодавства про адміністративні проступки є: кодифікація всіх норм про відпо­відальність за адміністративні проступки в єдиному законодавчому акті, орієнтованому на протидію деліктності в сфері публічного адмініс­трування, закріплення процесуальних функцій і повноважень виключно за суб’єктами публічної адміністрації і судами, оптимізація системи адмі­ністративних стягнень та приведення їх у відпо­відність до сучасних соціально-економічних реалій.