The development of new methods for the prevention and treatment of chronic heart failure and its control is an urgent medical and social problem. In this regard, using of new biological markers of the disease may be useful for early diagnosis of the disease, predict a clinical course, monitor the effects of pharmacotherapy (personalized medicine) and play an important role in stratifying the patient's risk. In 2013, according to the recommendation of the American Heart Association, a galectin-3 was introduced into the pool of such biomarkers for prevention and treatment of chronic heart failure. Objective: to improve prediction of the course and effectiveness of the therapy for hypertension and chronic heart failure as the hypertension complication in men 40-60 years old by applying the level of galectin-3 as a biomarker. There were observed the men 40-60 years old with hypertension and chronic heart failure for the concentration of galectin-3. Also, there were observed subjects without cardiovascular pathology (n=79), the men with hypertonic disease with myocardial hypertension (n=62) and the men with chronic heart failure II-III functional class of NYHA (n=50) for the indicators of central and systemic hemodynamics. The level of galectin-3 was determined by immunoassay analysis on the equipment "Stat Fact 300". Structural and functional parameters of myocardium were assessed by an ultrasound method using the equipment "RADMIR ULTIMARA". Data statistical analysis was performed on a personal computer using standard statistical package "Statistica 10.0". All data is presented in the form of average (M) and standard deviation (± σ). It has been established that the concentration of galectin-3 significantly decreases against the background of treatment. The level of galectin-3 in the patients with the II stage of hypertonic disease with good treatment effect was close to normal values compared to those with moderate treatment effect. In terms of patients with hypertension III stage, the level of galectin-3 also decreased, indicating the possibility of therapy monitoring using this biomarker. The mathematical model of the galectin-3 influencing factors also has been determined in patients with hypertension. The boundary level of the galectin-3 has been calculated, it is counted 46.51 pg/ml. It might be assumed a moderate effect of the treatment of hypertensive patients and chronic heart failure in males.

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна Мета роботи-вдосконалити діагностику схильності жінок постменопаузного віку до розвитку есенціальної артеріальної гіпертензії (ЕГ) та виникнення у них хронічної серцевої недостатності (ХСН) на її тлі шляхом визначення поліморфних генотипів рецептора ангіотензину ІІ першого типу (АТ1-Р) та відповідного структурно-функціонального стану міокарда. Матеріали та методи. Обстежили 180 жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України; 80 осіб без ознак серцево-судинних захворювань склали групу контролю, 100 жінок з ЕГ увійшли в основну групу дослідження. Генотипування гена ангіотензину ІІ першого типу виконали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Розподіл частот генотипів гена АТ1-Р перевірили на відповідність закону рівноваги Харді-Вайнберга. Структурно-функціональні показники міокарда оцінювали за допомогою ехокардіографічного дослідження. Систолічну функцію лівого шлуночка вважали збереженою у випадках, коли його фракція викиду становила понад 40 %. Математичне опрацювання виконали з використанням стандартного статистичного пакета Statistica 6.0. Результати. У пацієнток з ЕГ найчастіше визначали генотип АС гена АТ1-Р (49 %), генотипи АА та АС виявили відповідно у 40 % та 11 % хворих (р АА-СС ≤ 0,05, р АС-СС ≤ 0,05). Носійство алелі С гена АТ1-Р асоціюється з більшою імовірністю виникнення в майбутньому ХСН у пацієнток з ЕГ, більш вираженими порушеннями структури міокарда, суттєвішими порушеннями як систолічної, так і діастолічної функції лівого шлуночка за псевдонормальним і рестриктивним типами. Висновки. Алель С гена АТ1-Р асоціюється з наявністю ЕГ і більшою ймовірністю виникнення ХСН у жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України, суттєвішими порушеннями структури міокарда, переважним виявленням діастолічної та систолічної дисфункції лівого шлуночка при різному перебігу ЕГ. Наводимо математичні моделі, котрі дають можливість орієнтовно визначати структуру гена АТ1-Р за показниками інтракардіальної гемодинаміки, коли лабораторне дослідження не можливе.

The purpose of the study was to evaluate oral hygiene and periodontal indices in children with type 1 diabetes mellitus. Materials and methods. 258 children aged 6-14 years were examined, including 129 children with type 1 diabetes mellitus and 129 children without concomitant somatic diseases. All patients were divided into four subgroups according to the presence of gingivitis. We determined the oral hygiene index-simplified (according to Green, Vermillion, 1964), the papillary-marginal-alveolar index in Parma modification (1960), the gingival index according to Loe, Sillness (1967). The t-test for paired samples was used to compare values. The difference was considered statistically significant at p<0.05. Results and discussion. The worst level of oral hygiene was in group of children with type 1 diabetes mellitus and chronic catarrhal gingivitis because gum bleeding and pain in gums in these children did not allow them to make full efforts and carry out oral hygiene well. Our research showed a statistically significant difference between the patients with type 1 diabetes mellitus and control group in accordance with periodontal indices. Children with diabetes mellitus had the highest values of periodontal indices. The inflammatory processes in the tissues of periodontium in patients with type 1 diabetes mellitus are expanded, so it is very important to recognize them and diagnose them as early as possible. Periodontal indices in patients of the youngest age subgroup, namely, both the group of patients with diabetes mellitus and the group of children without somatic pathologies were the lowest. The totality of data on periodontal indices in children with chronic catarrhal gingivitis and type 1 diabetes mellitus indicated an average degree of severity of gingivitis, namely, the papillary-marginal-alveolar index was 42.77 ± 1.31%, the gingival index was 1.81 ± 0.05 points. Protective mechanisms in young patients with type 1 diabetes mellitus are changed. Children with this endocrine illness suffer from swelling of the gums and have extreme gum bleeding along with the development of the main endocrinological disease compared to healthy patients of the same age. According to the results we obtained, we believe that screenings of the oral cavity and preventive programs should emphasize the importance of early diagnosis of gingivitis and periodontitis even during the milk and mixed bite period, particularly in children with type 1 diabetes mellitus. Conclusion. Children with type 1 diabetes mellitus had a worse state of oral hygiene than healthy children. Children with diabetes mellitus had gum bleeding both during the period of temporary bite, and during the period of mixed bite

No abstract

No abstract