У статті здійснено сутнісно-змістовну характеристику інфраструктурної модернізації економіки регіонів в умовах подолання наслідків військового вторгнення Російської Федерації на територію України, а також в умовах децентралізації системи управління соціально-економічними процесами, територіальної диференціації темпів розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу, загострення регіональних викликів через посилення асиметрії у рівні руйнувань об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури, ресурсному забезпеченні реалізації секторальних проєктів розвитку територіальних громад базового рівня, можливостей переходу до випереджального типу розвитку регіональних господарських комплексів. В контексті дослідження теоретико-методологічного підґрунтя інфраструктурної модернізації економіки регіонів здійснено періодизацію хвиль дослідження модернізації як процесу інноваційного оновлення на основі теорій класичної модернізації, постіндустріального суспільства, рефлексивної модернізації, множинних сучасностей та постмодернізму. Встановлено, що прикметними рисами модернізації економіки виступають наступні характеристики: прогресивні зміни, оновлення, осучаснення, багатовимірний здвиг, інтенсифікація економічного відтворення. Обґрунтовано, що особливостями модернізації економіки регіонів в умовах поглиблення децентралізаційних процесів є: революційний процес, системний процес, глобальний процес, довготривалий процес, поетапний процес, процес зближення, незворотній процес, прогресивний процес. Сформовано авторський концепт ідентифікації результатів модернізації економіки регіонів, згідно якого виокремлюються такі результати: радикальні зміни, комплексні зміни, інноваційні зміни, поступовість змін, поетапність змін, зближення регіонів, зростаючий напрямок, підвищення добробуту. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до розкриття сутності та виокремлення складових інфраструктури соціально-економічного розвитку регіону, у відповідності з якими, регіональна інфраструктура – це територіально-галузевий комплекс необхідних для забезпечення життєдіяльності підприємств і видів діяльності виробничих та соціальних ланок, які забезпечують перманентний процес розширеного відтворення різноманітних форм реального та фіктивного капіталу, а також використання ендогенних ресурсів і резервів соціально-економічного піднесення територіальних утворень різного таксономічного рівня.
