Стаття присвячена актуальним питанням визначення сутності неурядових організацій (НУО), як ефективних незалежних інституційних посередників, між з бізнесом та урядовим сектором, що відіграють важливу роль в економічному розвитку держави. Проаналізовано НУО як: суспільно-політичну інституцію, яка сприяє вирішенню суспільно-політичних проблем, що носять глобальний та локальний характер та здатна до генерування шляхів та способів для їх вирішення; а також як соціально-економічну інституцію, що здатна активно вливатись в економічне та соціальне життя суспільства шляхом створення робочих місць, надання різного роду послуг (платних та безоплатних), що стимулюють підвищення рівня та якості життя суспільства, тощо. Виокремлено основні ознаки неурядових організацій, їх цілі, функції та принципи діяльності. Окреслено види підзвітності неурядових організацій, як сектору громадянського суспільства.

У статті здійснено сутнісно-змістовну характеристику інфраструктурної модернізації економіки регіонів в умовах подолання наслідків військового вторгнення Російської Федерації на територію України, а також в умовах децентралізації системи управління соціально-економічними процесами, територіальної диференціації темпів розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу, загострення регіональних викликів через посилення асиметрії у рівні руйнувань об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури, ресурсному забезпеченні реалізації секторальних проєктів розвитку територіальних громад базового рівня, можливостей переходу до випереджального типу розвитку регіональних господарських комплексів. В контексті дослідження теоретико-методологічного підґрунтя інфраструктурної модернізації економіки регіонів здійснено періодизацію хвиль дослідження модернізації як процесу інноваційного оновлення на основі теорій класичної модернізації, постіндустріального суспільства, рефлексивної модернізації, множинних сучасностей та постмодернізму. Встановлено, що прикметними рисами модернізації економіки виступають наступні характеристики: прогресивні зміни, оновлення, осучаснення, багатовимірний здвиг, інтенсифікація економічного відтворення. Обґрунтовано, що особливостями модернізації економіки регіонів в умовах поглиблення децентралізаційних процесів є: революційний процес, системний процес, глобальний процес, довготривалий процес, поетапний процес, процес зближення, незворотній процес, прогресивний процес. Сформовано авторський концепт ідентифікації результатів модернізації економіки регіонів, згідно якого виокремлюються такі результати: радикальні зміни, комплексні зміни, інноваційні зміни, поступовість змін, поетапність змін, зближення регіонів, зростаючий напрямок, підвищення добробуту. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до розкриття сутності та виокремлення складових інфраструктури соціально-економічного розвитку регіону, у відповідності з якими, регіональна інфраструктура – це територіально-галузевий комплекс необхідних для забезпечення життєдіяльності підприємств і видів діяльності виробничих та соціальних ланок, які забезпечують перманентний процес розширеного відтворення різноманітних форм реального та фіктивного капіталу, а також використання ендогенних ресурсів і резервів соціально-економічного піднесення територіальних утворень різного таксономічного рівня.

The article substantiates the expediency of modernization of innovation infrastructure as an institutional prerequisite for the structural reconstruction of the economy of the regions of Ukraine during the wartime with the projection of activation of innovative processes in the post-war period. It is further substantiated that the innovation infrastructure in Ukraine covers an overly narrowed specification of the elements of generation and commercialization of innovations, which makes accelerating the processes of innovative renewal of the material and technical base of the basic links of the national economy and regional economic complexes impossible. It is found that the main structural elements of the regional innovation infrastructure are the technological, commercial and supporting core, which, interacting, ensure the acceleration of the processes of production and commercialization of innovative developments and their implementation in the spheres of production and product circulation. It is identified that the creation of business incubators and start-up schools in the short term will eliminate the shortage of innovative ideas and developments, which in the post-war period will ensure their commercialization and implementation in the practice of innovative renewal of the economy of the regions of Ukraine. Studies have shown that the innovation infrastructure of Ukraine is not marked by a critically necessary level of efficiency of functioning due to the underdevelopment of the informational-analytical and expert-consulting component, which gives not a possibility to ensure effective propaganda of the best foreign and domestic practices of innovative and knowledge-intensive development of the structure-forming units of the national economy, in particular, the implementation of the first stages of digital transformation of processes of adoption of managerial decisions in the public administration sector. It is found that it is advisable to carry out programming of priority directions of modernization of regional innovation infrastructure during the wartime in order to form an algorithm for systematic renewal of the economy of the regions of Ukraine immediately after the end of the war to ensure an accelerated recovery of integral property complexes destroyed by enemy attacks and the formation of modern industrial, post-industrial and information growth poles.

The theoretical-methodological basis for the integration of education, science and production as a basic prerequisite for the innovative transformation of the post-war economy of the regions of Ukraine is formed, providing for the restoration of manufacturing, infrastructure and residential objects destroyed by the warfare, the formation of modern poles of growth of regional economic complexes and the creation of a favorable living environment (raising social standards and improving the quality of the environment) on innovative principles. Studies have shown that the recovery of the personnel and material-technical potential of educational institutions and scientific institutions, as well as the restoration of the pre-crisis interconnection of these institutions with enterprises of the real sector of the economy, is of paramount importance in developing promising directions for innovative transformation of the post-war economy. Programming of priorities of innovative transformation of the post-war economy of the regions should be based on the identification of territorial heterogeneity of the level of research and innovation component of the development of regional economic complexes through the calculation of the integral index of innovative transformation of the regional economy, which is determined on the basis of a number of individual indices of scientific research and innovation activity. The results of the calculation of the integral index of innovative transformation of the regional economy in 2017–2020 showed that a relatively high level of development of research and innovation components of the development of regional economic complexes is observed only in the Kharkiv region, where an extensive network of research institutions and educational institutions is concentrated, most of which have actively cooperated and continue to cooperate with industrial enterprises. Studies have shown that in most regions of Ukraine in 2017–2020 there was a relatively low level of development of research and innovation components of territorial socioeconomic systems. It is found that the positioning of the regions of Ukraine in the pre-war period (2017–2020) in terms of the level of development of research and innovation components of regional reproduction should be a prerequisite for differentiation of instruments and methods of innovative transformation of the post-war economy of the regions of Ukraine, which will ensure the restoration of residential, infrastructure and industrial facilities destroyed by the war and create new poles of economic growth on an innovative and technological basis.

У статті проаналізовано інвестиційну привабливість регіонів держави у довоєнний період через призму фінансової безпеки. Сформовано систему індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки сталого розвитку регіону. Відповідно до запропонованої методики, проведено оцінку рівня фінансової безпеки регіонів держави яка здійснювалась за допомогою методики порівняння фактичних даних з індикаторами рівня фінансових дестабілізаторів (пороговими значеннями безпеки). Діагностика передбачала визначення фінансових загроз та небезпек сталому розвитку окремих регіонів, рівня диференціації регіонів за станом фінансової безпеки та окреслення подальших напрямків удосконалення механізмів управління регіонами. Проведено оцінку за внутрішніми у відношенні до регіонів індикаторами фінансової безпеки сталого розвитку регіону, що характеризують безпосередній стан фінансової забезпеченості потреб економічної, соціальної та екологічної сфер регіону у порівнянні з пороговими значеннями. Результати інтегральної оцінки дозволили провести позиціонування регіонів за рівнем фінансової безпеки сфер сталого розвитку та підтвердити свідчення про те, що впродовж аналізованого періоду регіони України були слабо забезпечені фінансовими ресурсами, які спрямовувались на цілі сталого розвитку, зокрема екологічної та економічної складових.