У сучасних умовах при різкій зміні клімату головним фактором зростання продуктивності тва-рин насамперед є впровадження інтенсивних технологій з використанням біологічно активних доба-вок, які є екологічно чистими та спрямовані на розкриття адаптаційних властивостей організму в умовах теплових стресів. Метою досліджень було встановити вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у крові кнурів-плідників різних порід під час дії тепло-вого стресу. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід – полтавської м’ясної (ПМ) та червоно-білопоясої м’ясної (ЧБП), аналоги за віком, живою масою та якістю спермопроду-кції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку «Гумілід» в період теплового стресу. Встановлено вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у кро-ві кнурів-плідників різних порід під час дії теплового стресу. У період теплового стресу у крові кну-рів-плідників прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз зміщується в напрямі прискорення проце-сів пероксидного окиснення. Такі зміни супроводжувалися зниженням активності супероксиддисму-тази у представників ПМ (р<0,05) і ЧБП (р<0,01), вмісту відновленого глутатіону та аскорбінової кислоти з паралельним збільшенням активності каталази. Виявлено, що система генерування акти-вних форм оксигену (активність ксантиноксидази) та їх інактивації (активність супероксиддисму-тази) має вищу функціональну активність (р<0,05…0,001) у представників ПМ порівняно з ЧБП по-родами. Додаткове згодовування кнурам-плідникам кормової добавки «Гумілід» у період розвитку теплового стресу сприяє зниженню інтенсивності процесів пероксидації, що супроводжується на-копиченням вмісту відновленого глутатіона й аскорбінової кислоти з паралельним зменшенням кон-центрації дегідроаскорбінової кислоти. Встановлено наявність міжпорідної різниці, так у тварин ЧБП, порівняно із ПМ породами, спостерігалась більш ефективна дія кормової добавки, що проявля-лось у швидкому відновленні – глутатіону, аскорбінової кислоти, а також зменшення – дієнових кон’югатів та ТБК-активних комплексів.

Тепловий стрес обмежує продуктивність тварин, негативно діє на їхній добробут, впливає на виробництво і завдає значних збитків. Метою досліджень було провести індексну оцінку теплостій-кості та стрестермочутливості свиней різних генотипів, які певною мірою розкривають їх адапта-ційну здатність за умови використанням різних методичних підходів. Встановлено, що за індексом адаптаційної здатності (Іа) відгодівельний молодняк червоно-білопоясої м’ясної (ЧБП) породи має вищий показник порівняно з тваринами породи ландрас на 29,5 % і п’єтрен – на 53,3 %. За коефіціє-нтом теплової уразливості (КТУ) виявлено, що цей генотип найменше піддавався тепловій дії, який достовірно (Р≤0,1) переважав аналогів порід п’єтрен і ландрас, відповідно, на 12,4 і 15,3 %. Тварини цієї породи також мали вищі відгодівельні показники серед дослідних груп. За віком досягнення жи-вої маси 100 кг вони перевершували породи п’єтрен і ландрас відповідно на 11 днів (5,7 %, Р≤0,05) і на 4 дні (2,7 %), за середньодобовим приростом на 73,7 г (9,9 %, Р≤0,01) і 12 г (1,5 %), за витратами корму на 1 кг приросту на 0,22 корм. од. (5,8 %, Р≤0,01) та 0,08 корм. одиниць. Проведена оцінка тварин за розробленим індексним показником стрестермостійкості (Іst) показала, що підсвинки ЧБП породи щонайбільше (71,1 %) мали статус стрестермонейтральних (Іst=4,3) у співвідношенні 2,5 : 1 до стрестермостійких (Іst=15,94) за повної відсутності стрестермочутливих тварин. У дос-лідній групі свиней породи п’єтрен рівень стрестермонейтральних (Ist=3,95) складав 57,1 % і був на 14,2 % менший, ніж стрестермочутливих (Ist=1,73), а стрестермостійкі тварини були відсутні. Серед відгодівельного молодняку породи ландрас зафіксовано однаковий рівень (42,9 %) стрестермо-нейтральних (Ist=2,31) і стрестермочутливих (Ist=1,63), а за індексом стрестермостійкості (Ist=17,42) вони дещо відрізнялися від ЧБП породи. В середньому за генотипами стрестермочутли-вий молодняк порівняно зі стрестермотійким достовірно (Р≤0,01) мав вищу температуру тіла і ча-стоту серцевого скорочення. Виявлено, що усім стрестермочутливим генотипам характерна висока частота скорочення серця під час дії фіксації – 214,8–220,2 ударів/хв., що на 79,9–82,0 ударів/хв. бі-льше від їх стрестермостійких ровесників (Р≤0,001). Водночас стрестермонейтральні тварини мали достовірно нижчі показники серцебиття порівняно зі стрестермочутливими на 27,1 %. У наших до-слідженнях не виявлено взаємозв’язку індексу стрестермочутливості тварин (Іst) з їх відгодівельни-ми якостями.

Abstract. The poultry genetic resources of the Republic of Bulgaria cover mostly the domestic chicken and domestic pigeon species. A number of introduced breeds of chickens are bred in the country, but also some local primitive and decorative breeds. Southwest Bulgarian dzinka is one of the three bantam chicken breeds that originated in Bulgaria. The aim of the study is to make a complete exterior characteristic of the Southwest Bulgarian dzinka breed. A phenotypic evaluation of a total of 29 roosters and 61 hens was performed. The mean body weight of roosters was 620.7±18.9 g and 492.7±8.42 g of hens. The birds are characterized by the presence of a small rose comb, beard and well feathered legs. The most common color of the plumage is spangled. The legs and beak are light in color, except for the black color of the plumage. The eyes are orange-red. The calculated Index for massiveness, Index of compactness and Index of long-leggedness for roosters were 5.35±0.13, 218.57±4.15 and 46.36±1.83, respectively, and 4.62±0.09, 214.62±3.60, 41.03±1.25 for hens.

Сучасний етап розвитку репродуктивних біотехнологій характеризується широким використан-ням методів екологічно-безпечного впливу на відтворювальну здатність тварин, серед яких особливемісце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним із яких єгомогенат трутневих личинок. Метою досліджень було встановити вплив гомогенату трутневихличинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та якість сперми у кнурів-плідників. В експерименті використані дорослі кнури-плідники великої білої породи, аналоги за віком,живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Виявле-но, що додаткове згодовування гомогенату трутневих личинок кнурам-плідникам істотно впливаєна якісні та кількісні показники сперми: збільшує вагу еякуляту на 10 %, концентрацію сперміїв ‒16,1 %, кількість сперміїв в еякуляті – 33,5 %, рухливість сперміїв – 10,6 % та їх виживаність –14,7 %. Ці позитивні ефекти тривають щонайменше місяць, це проявляється у вигляді більшої масиеякуляту (р<0,001), кількості живих сперміїв в еякуляті (р<0,001), а також їх рухливості (р<0,001) івиживаності (р<0,001). Встановлено істотний вплив згодовування кнурам-плідникам гомогенатутрутневих личинок на формування прооксидантно- антиоксидантного гомеостазу у спермі, якийпроявлявся у сповільненні перебігу процесів пероксидації, що підтверджується меншим вмістом ДКта вищою активністю супероксиддисмутази на 30 % та каталази – 12,8 %. Еякуляти кнурів-плідників, що отримували добавку в завершальний період характеризуються вищим рівнем системиантиоксидантного захисту: більша активність супероксиддисмутази (р<0,001) і каталази (р<0,01),а також насиченістю аскорбіновою кислотою та відновленим глутатіоном. Встановлено, що осі-меніння спермодозами кнурів-плідників, що вживали гомогенат трутневих личинок, підвищує заплід-неність і багатоплідність свиноматок. Ефект післядії цієї біологічно активної добавки триває що-найменше 30 діб.

Сучасний стан у свинарстві вимагає оптимізації та повного розкриття потенціалу тварин при застосуванні біологічно нешкідливих та екологічно безпечних речовин. Однією з таких речовин є біо-логічно активна добавка гумінової природи, яка виготовляється з екологічно чистого українського торфу шляхом кислотно-лужної екстракції. Метою досліджень було встановити вплив речовин гу-мінової природи на спермопродукцію кнурів-плідників під час дії теплового стресу. А саме ‒ якість спермопродукції та морфомертичні показники сперміїв. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід полтавської м’ясної та червоно-білопоясої м’ясної порід, аналоги за віком, жи-вою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку в пері-од теплового стресу. Виявлено існування міжпородної різниці серед досліджуваних порід за концен-трацією сперміїв у еякулятах, де вона була вищою у тварин І групи порівняно з ІІ групою. На 30-ту добу на 6,2 % і 60-ту добу від початку досліджень – 13,8% (р<0,001). Встановлено, дія що теплово-го стресу знижує якість спермопродукції у кнурів-плідників. Згодовування кормової добавки гумінової природи активує процеси сперматогенезу, вірогідно збільшуючи концентрацію сперміїв на 9,8 % у тварин полтавської м’ясної та 13,3 % червоно-білопоясої порід. Виявлено, що представники першої породи характеризувались вірогідно вищою рухливістю та виживаністю сперміїв відповідно на 6,7 % і 24,1 % (30-ту добу) і на 10,8 і 14,6% (60-ту добу експерименту) порівняно з другою породою. З’ясовано, що тепловий стрес протягом 30 діб негативно впливає на морфометричні показники спе-рміїв у напрямі істотного зменшення ширини і площі голівки відповідно на 23,6% (р<0,01) та 76,1% (р<0,001) (І група) і 25,0% (р<0,001) та 75,1% (р<0,001) (ІІ група). Згодовування кормової добавки гумінової природи кнурам-плідниками обох порід протягом 60 діб невілює дію негативного фактору.