Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: розглянути сутність невербальної комунікації; проаналізувати оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний канали невербальної комунікації. Матеріалом дослідження слугували дискурсні фрагменти, що відображають невербальну комунікацію, виокремлені із сучасних англомовних художніх творів. Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких методів: методу суцільної вибірки, контекстуального аналізу та описового методу. Результати. Як показало проведене дослідження, усі елементи невербальної комунікації демонструють тісний зв’язок один з одним, вони можуть взаємно доповнювати один одного або вступати в протиріччя один з одним. Характерною особливістю невербальної комунікації є те, що вона здійснюється за участю всіх органів чуття: зору, слуху, дотику, смаку, нюху, кожен з яких формує свій канал комунікації. До основних каналів невербальної комунікації належать: оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний, які репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Висновки. Сенсорні канали невербальної комунікації забезпечують можливість сприйняття людиною практично всіх біологічно і соціально значимих видів інформації, що надходить із зовнішнього світу. В англомовному художньому дискурсі відображена взаємодія всіх видів невербальної інформації, що передається по каналах різної сенсорної модальності, і її взаємодія з власне вербальною інформацією. Комуніканти використовують невербальні засоби для здійснення своїх намірів, як-от: встановлення певного психологічного контакту, вираження емоцій тощо. Невербальні засоби беруть активну участь у формуванні образу комуніканта, розкритті його внутрішнього світу.

The article represents the results of the survey conducted among the group of university and high school teachers to establish the specific tendencies in online language teaching and learning within the COVID 19-affected environment. The study hypothesis presupposed verification of the thesis that language learning needs adjustment to new circumstances. During 2020-2021, the major platform adopted by Lesya Ukrainka Volyn National University has been MS Office. It provided the participants of learning process with necessary tools such as calendar planning, lecture and seminar moderation, data submission and storage as well as assessment options and statistics. Incorporating the platform required tutorials for teachers since there were certain issues with registration and running the MS Office programme on various gadgets. At the initial stages alternatives were allowed to be used for online classes. The survey was conducted and analysed by means of quantitative and descriptive methods and on the basis of continuous academic discussions. It was concluded that the teachers treated the challenges of new learning environment differently. Namely, the respondents were invited to rate the general effectiveness of constant online language or language related subject learning, characterise institutional support, specify the prioritised digital platform and share feedback regarding their satisfaction with the educational process within late 2020 – first half of 2021. The majority of the respondents denoted the satisfactory effectiveness of online English language system. The educational institution was reported to provide sufficient support on distant learning platforms. Roughly one third of the answers pointed at the use of several distant learning platforms. Zoom has been defined as the main teachers’ preference probably due to simplicity of installation and running flexibility on various gadgets for both sides. The most burning issues of online learning during the COVID-19 period were associated with internet connection and access.

Статтю присвячено дослідженню первинної і вторинної семантики англійських базових густативних прикметників. До головних смаків традиційно відносять густативи «солодкий», «гіркий», «кислий» та «солоний». Прямі значення прикметників на позначення смаку безпосередньо належать до харчової сфери, а образні значення базуються на метафоричному переосмисленні первинної семантики. Під час дослідження було виокремлено три прямих значення прикметника sweet: 1) «який має смак, схожий на смак цукру», 2) «не згірклий; свіжий», 3) «несолоний»; одне пряме значення прикметника bitter: «який має різкий, їдкий смак, схожий на смак пива або чорної кави без цукру»; два прямих значення прикметника sour: 1) «який має смак лимона чи фруктів, які не готові до вживання»; 2) «який має присмак бродіння» і одне пряме значення прикметника salty: «який має смак солі або містить багато солі». Щодо образних значень, то ми виділили шість образних значень у прикметника sweet: 1) «який має приємний запах», 2) «який має приємний звук», 3) «(про емоцію чи подію) який дає відчуття щастя і/ або задоволення», 4) «(особливо про щось чи когось маленьке) приємний та привабливий», 5) «(про людину) люб’язний і приємний», 6) «(про повітря) приємне і яке не містить шкідливих речовин»; шість образних значень у прикметника bitter: 1) «(про суперечки, сварки тощо) дуже серйозний та неприємний, з великим проявом гніву та ненависті», 2) «(про людину) сердитий і нещасний, тому що відчуває, що з ним повелися несправедливо», 3) «(про подію, досві, тощо) який змушує почуватися дуже нещасним або розчарованим», 4) «(про ставлення) який характеризується сильною ворожістю», 5) «(про тон) саркастичний чи різкий»; 6) «(про погодні умови) надзвичайно холодний і неприємний»; три образних значення у прикметника sour: 1) «(про людину) невеселий; сердитий і неприємний», 2) «(про погляд, вираз обличчя) непривітний», 3) «(про ситуацію) неприємний»; два образних значення у прикметника salty: 1) (заст.) «(про мову чи гумор) смішний та іноді трохи грубий», 2) (сленг) «роздратований або засмучений, головним чином, безпідставно». Виявлено, що під час процесу метафоризації відбувається синестетичний зсув зі сфери смакової модальності на сфери нюхового, слухового, зорового і тактильного сприйняття, а також аналогічний категоріальний зсув у сфері емоційних переживань та раціонального осмислення явищ, пов’язаних із позитивною або негативною оцінкою вражень.

Публікація актуалізує важливість та описує поняття проєктно-орієнтованого навчання, вивчаються комплекси дидактичних умов проєктно-орієнтованого навчання, розглядаються ефективні риси педагога для побудови відносин між учасниками взаємодії в діаді «суб’єкт – суб’єкт». Метою статті є аналіз дидактичних умов проєктно-орієнтованого навчання англійської мови у вищій школі. Описано педагогічний експеримент та виокремлено проблемні моменти в організації проєктної роботи студентів факультету іноземної філології Волинського нaцioнaльнoгo унiвeрситeту iмeнi Лeсi Укрaїнки. Результати проведеного експерименту засвідчили позитивну динаміку у формуванні мовленнєвої компетентності студентів засобами проєктно-орієнтованого навчання в експериментальних групах у процесі вивчення англійської мови. Окреслено важливі хaрaктeристики нaвчaльнoгo мaтeріaлу як дидaктичнoї oдиниці, щo aктивізує прoцeс вивчeння інoзeмнoї мoви. Досліджено важливість проєктно-орієнтованого навчання. Робота містить огляд вaжливих хaрaктeристик нaвчaльнoгo мaтeріaлу як дидaктичнoї oдиниці. Комплекс дидaктичних умoв описує чинники, щo впливaють нa eфeктивність рeaлізaції проєктно-орієнтованого навчання студeнтів закладів вищої освіти нa зaняттях з англійської мoви. Навчальне проєктування, орiєнтоване на самостiйну дiяльнiсть студентiв (iндивiдуальну, групову або колективну), яку ведуть студенти упродовж певного часу, покликане сприяти ефективностi навчання iноземних мов. Встановлено, що метод проєктiв використовує iдеї традицiйної та сучасної методики викладання iноземної мови: рiзноманiтнiсть, яка відображається у варiативностi тем, типiв текстiв і вправ; проблемнiсть, коли iноземна мова використовується для виконання завдань із новизною; навчання iз задоволенням, що передбачає створення можливостi студентам говорити про те, що викликає у них пiдвищений iнтерес, виявляти свiй творчий пiдхiд в оформленні та презентацiї проєкту.