The article has analyzed the plan "Spain, audiovisual hub of Europe" (2021) in the context of the main tendencies and perspectives of the development of the European audiovisual industry on the modern stage. It was pointed out that

Здійснено історіографічний аналіз тематики аудіовізуального мистецтва і виробництва в Україні на сучасному етапі. Наголошується, що поряд із теоретичними студіями та накопиченням емпіричного матеріалу зростає потреба у систематизації й конструктивно-критичному переосмисленні наявних напрацювань у цій галузі, без чого неможливо окреслити перспективні напрями подальших досліджень і рухатися далі. Визначено основні напрями досліджень аудіовізуального мистецтва та виробництва в рамках сучасного українського академічного дискурсу, які підтверджують актуальність і перспективність подальшого розгляду цієї тематики у ХХІ ст.

Мета статті – проаналізувати феномен «платформінгу» як інструмент трансформації організаційної ідентичності аудіовізуальної індустрії та розкрити пов’язані з ним перспективи й ризики на сучасному етапі. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що дає змогу осмислити феномен «платформінгу» як складник сучасних аудіо-візуальних індустрій на перетині мистецтвознавства, культурології та медіаекономіки. Також використано метод теоретичного узагальнення, що дозволив сформулювати можливі перспективи та ризики розвитку стрімінгових платформ в епоху діджиталізації, та діяльнісний підхід, на базі якого використання онлайн-майданчиків представлено як процес «платформування» аудіовізуального контенту з урахуванням медіаконвергенції. Результати. Стверджується, що вплив «платформінгу» на аудіовізуальну індустрію та її організаційну ідентичність лише збільшується, істотно трансформуючи останню. Під впливом діджиталізації та «стрімінгової революції» в межах аудіовізуального поля відбувся перехід від «мономедійної індустрії» до нової «мультимедійної індустрії», де одну з провідних ролей відіграють онлайн-платформи (Netflix, MUBI, Festival Scope, Curzon HomeCinema та ін.), їхня здатність швидко розвиватися та реагувати на запити аудиторії, надаючи своїм споживачам новий та цікавий контент. Доведено, що застосування стрімінгових платформ розширює спектр традиційних форм трансляції інформації, змінює аудіовізуальний ланцюжок постачання контенту, долаючи просторово-часові бар’єри та виходячи на глобальний рівень, а також образ і параметри аудіовізуального мистецтва в ХХІ столітті. Окрім перспектив застосування «платформінгу», вказано й на потенційні ризики. Наукова новизна визначається розкриттям специфіки вказаного феномену як інструмента трансформації аудіовізуальної індустрії в епоху діджиталізації, що дотепер не знайшло належного висвітлення в українському академічному дискурсі.

Завданням статті є аналіз витоків та основних віх у контексті динаміки розвитку американської TV-індустрії у 20–50-х роках ХХ століття. З’ясовано, що впродовж зазначеного періоду нетворкінг стає відмітною ознакою американської медіасцени, а більшість комерційних телерадіостанцій групується під егідою національних мовних мереж (NBC, CBS, ABC). Стверджується, що економічна логіка ефірної індустрії (продаж реклами) диктувала динаміку змін під час наповнення форм і структурування TV-контенту. Доведено, що саме комерціалізація визначила образ американського TV і пов’язаної з ним індустрії, заклавши підвалини олігополії на національному телевізійному ринку США, яка, безперечно, вплинула на його розвиток у другій половині ХХ–на початку ХХІ ст.

The purpose of the article is to analyze distinct aspects of the formation and development of the animation industry during XX — at the beginning of XXI century in connection with the movie industry and broadcasting mainly in the USA that allows a deep understanding of the essence and peculiarities of audiovisual industry functioning as the separate segment of creative industry. The methodology. On the basis of the historical approach and also methods of data collecting and analytical and synthetical processing, qualitative analysis of development was conducted. It was found out that today the animation industry is a separate segment of audiovisual industry, that had overcome a difficult way of development in co-evolution with the movie and TV industries that have survived in the globalization of production and its distribution. The results. The industry of animation appeared in the USA under the influence of cinematography and its further formation was determined by two main factors: technological development that enabled diversified markets and products, improved animators’ ability to express their own creative ideas, besides, assisted to enlarge the global market and many regional market niches, and also the tendency of cost decrease of production that provided the basic conditions for the animation production in other countries-subcontractors.  After the World War II a sharp drop in showing animated cartoons in the cinema was observed but with the appearance and spreading of TV for the animated industry new possibilities became available. Significant changes happened in 1980 when after almost a decade break, 2D animated films were actively made for the cinemas, and within the animated industry two measurements were formed — local-artisanal and global Hollywood system. Technological determinism brought new markets and two tendencies into animated production: mass production for the non-theatrical markets, CGI in the world market. Using cheap software and fast rendering of CGI-animation have changed forever the TV animation and had a huge influence on the geography of the animated industry. The scientific novelty. Analysis of the animation through the prism of branch industrialization during XX — beginning XXI century. The practical significance. The material of the given article can be used for the development of program or strategies for the animated industry development in Ukraine as a foreign experience.