The relevance of the study is conditioned by the fact that the development of Ukrainian art, including cinema, is becoming more popular every year. Since 2014, the Ukrainian film industry has been rapidly developing, and has also shown good results at European and other international film festivals. The purpose of the study is to analyse the position of Ukrainian cinema in the recent historical period, as well as to analyse the preconditions that were created for its development and introduction to the European cinema market. The methodological basis of this study is the combination of theoretical methods of cognition. Methods of data analysis and synthesis, dialectical method, historical and periodisation method are used. In the course of writing this paper, the studies of Ukrainian and foreign researchers regarding the subject were studied and analysed. The establishment and current state of the film industry are investigated. The preconditions for the development of Ukrainian cinema as well as factors that influenced its entrance to the European market are considered. Studying the history of Ukrainian cinema and the process of its commercial distribution, will help to analyse the stages of its establishment, as well as explore opportunities for industry development.

IntroductionIn the context of the development of the information society, the availability of a huge amount of information transforms and modifies all processes in culture, represented by modern cultural phenomena, various forms of cultural products, new types of cultural activity, in particular, communicative media art strategies that actualize the potential of computer-digital technologies. The development of media culture, modern information and communication technologies and the virtualization of the socio-cultural space is associated with the creation of fundamentally new ways of searching, storing and representing cultural information with the expansion of the spheres of the modern means of communication's usage. Thus, the formation of modern communicative space is closely connected with the application of various forms of virtual reality in cultural practices, which initiates the creation of the latest cultural and artistic practices and the formation of new forms of artistic and aesthetic communication, i.e., the use of information and communication technologies initiates the creation of the latest cultural and artistic practices that actualize new forms of cultural communication, in particular through the application of various forms of virtual reality. These processes of becoming a modern culture as a media culture set new parameters for the existence of a modern person, characterized by interaction with the phenomenon of "real virtuality" (M. Castells), as well as transforming social reality as an open lifeworld.

Мета статті – проаналізувати феномен «платформінгу» як інструмент трансформації організаційної ідентичності аудіовізуальної індустрії та розкрити пов’язані з ним перспективи й ризики на сучасному етапі. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що дає змогу осмислити феномен «платформінгу» як складник сучасних аудіо-візуальних індустрій на перетині мистецтвознавства, культурології та медіаекономіки. Також використано метод теоретичного узагальнення, що дозволив сформулювати можливі перспективи та ризики розвитку стрімінгових платформ в епоху діджиталізації, та діяльнісний підхід, на базі якого використання онлайн-майданчиків представлено як процес «платформування» аудіовізуального контенту з урахуванням медіаконвергенції. Результати. Стверджується, що вплив «платформінгу» на аудіовізуальну індустрію та її організаційну ідентичність лише збільшується, істотно трансформуючи останню. Під впливом діджиталізації та «стрімінгової революції» в межах аудіовізуального поля відбувся перехід від «мономедійної індустрії» до нової «мультимедійної індустрії», де одну з провідних ролей відіграють онлайн-платформи (Netflix, MUBI, Festival Scope, Curzon HomeCinema та ін.), їхня здатність швидко розвиватися та реагувати на запити аудиторії, надаючи своїм споживачам новий та цікавий контент. Доведено, що застосування стрімінгових платформ розширює спектр традиційних форм трансляції інформації, змінює аудіовізуальний ланцюжок постачання контенту, долаючи просторово-часові бар’єри та виходячи на глобальний рівень, а також образ і параметри аудіовізуального мистецтва в ХХІ столітті. Окрім перспектив застосування «платформінгу», вказано й на потенційні ризики. Наукова новизна визначається розкриттям специфіки вказаного феномену як інструмента трансформації аудіовізуальної індустрії в епоху діджиталізації, що дотепер не знайшло належного висвітлення в українському академічному дискурсі.

The purpose of the research is to analyze the components of modern content production methods and identify the dominant areas and technologies in modern production. Show the importance of learning new things and working with a rapidly evolving industry. The research methodology consists in using such methods as theoretical analysis of information sources, generalization of the influence of the latest production methods on the quality and speed of content production, and determination of the reasons for such trends. Scientific novelty. For the first time, the latest technology trends in content development are analyzed, a detailed analysis of the impact of the latest production methods on the quality and speed of content generation is carried out, and an assessment of the further development of the technologies under consideration and their future impact is made. Conclusions. In the course of the article, the technologies that are currently used in the development of content in technical terms have been analyzed. Analysis of information sources shows the influence of new approaches in content development on the quality and, above all, on the speed of content production. The factors influencing the development of the considered technologies and their subsequent impact on the content production industry have been overviewed.

Статтю присвячено аналізу використання Інтернет-дискурсів, пов’язаних із телевізійними медіа, потоковою трансляцією та технологіями контекстуалізації інтеракцій передплатників, що теоретично та практично уможливлюють «досвід Netflix». Доведено, що функціональність інтерфейсу Netflix трансформувала досвід і сприйняття кіно- та телеглядачів, а ітерація IDTV від цієї стрімінгової платформи продемонструвала потенціал цифрових медіа-технологій й можливості застосування великих даних у телевізійній індустрії, особливо щодо того, як продуковані ними види знань впливають на існуючу культурну практику, включаючи методи виробництва. Відзначено, що програми NBT, NP3 і програмне забезпечення Move доповнюють знання Netflix про «дані та алгоритми», що є прикметною рисою компанії. Наголошено, що специфіка успіху та популярності Netflix полягає у нормалізації протоколів, що зміцнюють медіа-конвенції та вкотре підкреслюють вагому роль аудіовізуального мистецтва та пов’язаної з ним індустрії на сучасному етапі.