Реалії сьогодення потребують від суб’єктів господарської діяльності переорієнтовувати господарську діяльність у ресурсозберігаючому напрямі з ймовірністю використання альтернативних джерел енергії, що в перспективі дозволить забезпечити безперебійний виробничий процес та зменшити собівартість продукції за рахунок економії витрат на енергоресурси. Пріоритетами даного дослідження є визначення наявних резервів ресурсозбереження досліджуваного підприємства, пошук альтернативних джерел енергії та обґрунтування доцільності їх впровадження. У сучасних економічних умовах для ТОВ «Овочевий комбінат Станишівка» пропонується створення такої теплиці для вирощування овочевих культур, яка б дозволила налаштувати енергозберігаючу технологію їх виробництва за рахунок традиційних джерел теплопостачання та максимального використання сонячної енергії, а також значного зменшення тепловитрат через огороджуючі конструкції з раціональним використанням теплоти під час комп’ютерного регулювання, що зумовлює створення надійного, оптимального мікроклімату. Найбільш перспективним для підприємства є поєднання енергогенеруючих споруд на основі сонячних батарей і колекторів. Однак запропонована системи може лише частково доповнити інші джерела енергії. Так само підприємство може використовувати побічну продукцію для одержання біогазу. Оцінка економічної ефективності застосування енергозберігаючих технологій в умовах ТОВ «Овочевий комбінат Станишівка» свідчить про суттєво вищі показники технологічної і економічної ефективності теплиці блокового типу, а саме: за показниками ефективності технології гідропоніки, витратами підприємства на електроенергію та теплопостачання, показниками енергоємності продукції, затратами праці, енергоозброєністю виробництва, індексами зростання енергетичної ефективності.

У статті розглянуто поняття «зеленої» економіки, її основні принципи та завдання, а також проаналізовано та обґрунтовано існуючі тенденції та перспективи розвитку цієї галузі в Україні з урахуванням сучасного стану та проблем, що перешкоджають розвитку «зеленої» економіки на даному етапі. Проблеми з нераціональним використанням вичерпних природних ресурсів, варварські методи ведення бізнесу, націлені не на задоволення потреб споживачів і якість продукції, а лише на отримання вигоди, використовуючи в господарській діяльності єнергозатратні технології з високим рівнем накопичення відходів у навколишньому середовищі. Наразі, технологічні, економічні, екологічні та соціальні проблеми бізнесу зумовлюють перегляду цілої системи організації безпечного існування суспільства та забезпечення його добробуту. Таким чином виникнення «зеленої економіки» стало необхідним для суспільства, адже саме такий вид економіки поєднує в собі усі сфери життєдіяльності. «Зелена економіка» є унікальною економікою, яка перед суспільством несе відповідальність за зростання його добробуту, шляхом раціонального використання можливостей оточуючого світу. Її особливістю є те, що вона не може існувати автономно та тісно взаємопов’язана з економікою навколишнього середовища, циркулярною, екологічною, феміністською, соціальною та біо-економіками. Вони є взаєдоповнюючими та нероздільними, оскільки кожна з них виконує особливі функції щодо цивілізованого розвитку суспільства. Зелена економіка грунтується на принципах добробуту, справедливості, планетних меж, ефективності та достатності і належного управління. Такі принципи визначають нові підходи до розвитку економіки окремого суб’єкта господарювання та, загалом, національної економіки. Оцінка розвитку зеленої економіки поєднує показники, які мають враховувати оцінки раціональності використання природних ресурсів, масштаби викидів виробничих токсинів у навколишнє середовище та кількість підприємств економічна діяльність яких пов’язана природоохоронними цілями розвитку суспільства.

No abstract

У дослідженні встановлено, що в умовах ринкової економіки за критерій економічної ефективності найчастіше приймається максимізація прибутку від виробництва і реалізації продукції за мінімальних витрат. Визначено, у ДП «Житомирстандартметрологія» найбільший внесок у зростання економічних показників забезпечили послуги з метрології та сертифікації продукції та послуг. Науково-технічний потенціал підприємства дозволяє творчо, в короткі терміни та з високою якістю виконувати роботи із метрології, оцінки відповідності, сертифікації, стандартизації та випробувань і надавати послуги на рівні вимог міжнародних стандартів. Обґрунтовано, що перспективними напрямами економічного розвитку ДП «Житомирстандартметрологія» мають стати двостороння співпраця із європейськими центрами сертифікації, оновлення засобів калібрувальної лабораторії, розширення повноважень за технічним регламентом та розвиток напрямів сертифікації систем управління та покращення матеріально-технічної бази.

Досліджено, що одним із ключових завдань підприємства є обґрунтування стратегії інноваційного розвитку. Пріоритетність розв'язання даного завдання визначається: динамічністю змін, що виникають у мінливому зовнішньому середовищі, в якому функціонує підприємство; необхідністю прийняття ефективних і оптимальних рішень в умовах обмеженості ресурсів та різноманітністю методів і підходів до оцінки і вибору інноваційних проектів. Зокрема, наведено механізм вибору та успішної реалізації стратегії інноваційного розвитку ТОВ «ВТФ «МАР'ЯН». Визначено головні етапи трансформації комплексу інноваційних напрямів на підприємстві, а саме: підготовчий, дослідницький, формування інноваційної стратегії та її реалізація. Обгрунтовано, що впровадження інноваційного проєкту є економічно вигідним за всіма показника. Зокрема, період окупності інноваційного проекту зменшиться на 4,1 роки, норма рентабельності зросте на 0,6 %, що дозволить підприємству за рахунок зростання прибутку розширювати масштаби виробництва.