Стаття присвячена актуальним питанням розвитку сталого туризму. Основний акцент зроблено на врахуванні та аналізі його екологічної складової. На основі статистичних спостережень проаналізовано профіль сталого туризму, ємність його ринку та прогнози розвитку. Спираючись на компаративний аналіз, розкрито зміст альтернативного та м’якого туризму як сучасних аналогів сталого туризму. Розглянуто світову практику організації сталого туризму. З точки зору способу врахування екологічної компоненти, авторами виокремлено такі концепції сталого туризму: природоресурсна (узгоджується з природним туризмом), агроцентрична (пов’язана з сільським туризмом), природоохоронна (відповідає екотуризму), природоефективна (корелює з зеленим туризмом) та природостабілізуюча (співвідноситься з кліматично-розумним туризмом). Виведено графічні моделі щодо врахування екологічної складової в сучасних концепція сталого туризму. Обґрунтовано практичну цінність результатів дослідження, які дозволяють виокремити екологічні сегменти в сталому туризмі та відповідно до цього запропонувати релевантні стратегії просування туристичних продуктів екологічної спрямованості.

No abstract