Abstract. The article deals with the problem of understanding that further development of the world economy in traditional technologycal and resource-consuming way is quite problematic due to the environmental limits of economic growth. Our analysis has shown that environmental factors and ecological culture practically are not covered in terms of innovation and are investigated without regarding to economic level. Main environmental characteristics of modern high technologies, especially in space sector, were considered. Functional aspects of culture that directly affect innovation component of economic development and main economic aspects of eco-technological outlook were defined. Based at greening processes and their impact on economic relations, we suggest considering cultural factors of ecological contour of innovations as «soft power». We propose to define environmental and cultural innovations determinants for EU-28. We offer to define environmental levels of innovation culture which is crucial for recognizing economy as resource-efficient. The proposals were realized for Poland and Germany. The start of innovation process' greening is considered as expedient at community level. Keywords: Innovation Culture; High Technology; Innovation System; Sustainable Development; Greening JEL Classіfіcatіon: O33; Q28; Z10 DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V162-02 Мареха І. С. кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економічної теорії, Сумский державний університет, Суми, Україна Омельяненко В. А. кандидат економічних наук, молодший науковий співробітник, Сумский державний університет, Суми, Україна Культурний аспект екологізації стратегій інноваційного розвитку Анотація. У статті доведено, що подальший інноваційний розвиток світової економіки в традиційному техно-сировинному руслі є проблематичним через екологічні межі економічного зростання. Проведений аналіз показав, що екологічний фактор та екологічна культура практично не розглядаються в інноваційному аспекті та досліджуються безвідносно до економічного рівня. Авторами виділено функціональні аспекти культури, що безпосередньо впливають на інноваційну складову економічного розвитку, та основні економічні аспекти еко-технологічного світогляду. З урахуванням процесів екологізації та їх впливу на економічні відносини запропоновано розглядати культурний фактор в якості екологічного контуру інновацій, що разом із екологічними обмеженнями та заборонами виступають складовими «м'якої сили». Ключові слова: інноваційна культура; високі технології; інноваційна система; сталий розвиток; екологізація. Мареха И. С. кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономической теории, Сумский государственный университет, Сумы, Украина Омельяненко В. А. кандидат экономических наук, младший научный сотрудник, Сумский государственный университет, Сумы, Украина Культурный аспект экологизации стратегий инновационного развития Аннотация. В статье доказано, что дальнейшее инновационное развитие мировой экономики в традиционном техно-ресурсном русле является пробл...

SECTION 8. INTERNATIONAL ECONOMIC RELATIONS 8.1 International corporations as a strong force for economic globalization Economic globalization refers to increasing economic interdependence of national economies across the world through a rapid increase in cross-border movement of goods, services, technology and capital. International corporations play a key role in this process.The global economy has become more competitive as companies of all sizes seek to expand beyond domestic borders. The Internet and information technology are among factors that have made it possible for corporations to venture into foreign markets. Before making an international move, though, it is helpful to understand common reasons why corporations enter the international business arena [337, с. 2].

Purpose. The purpose of the article is to substantiate theoretical-and-methodological provisions for building investment portfolios in agribusiness by the criterion of minimizing environmental risk of selected investment-financing strategies. Methodology / approach. In the article, on the basis of the dialectical method of cognition, the following methods were used: abstract-logical – in the systematization of scientific papers on the problem of diversification and optimization of the agricultural investment portfolio; system analysis and comparison – in the study of portfolio theories and concepts; computational and constructive – in the analysis of environmental-and-economic factors of the profitability of agricultural land use; economic-and-mathematical modeling – in the process of modeling the optimal portfolio of agri-environmental investments by the criterion of minimizing the risk of a particular investor, caused by the action of soil degradation factor in Sumy region. The materials of the Main Department of Statistics in Sumy region and the Sumy regional branch of the Institute of Soil Protection of Ukraine have formed the informational basis of the research. Results. The optimization of the agri-environmental investment portfolio is due to the modification of the approach by the American Economist H. Markowitz “risk-return analysis” and its adaptation to the conditions of real investment. The paper uses a conservative approach to investment, which involves the construction of portfolios on the criterion of minimizing investment risk due to the influence of soil degradation for a particular investor. This factor requires the determination of the investor’s environmentally related risk, which manifests itself in the following directions: a) a decrease in crop yield due to the action of the factor of high soil pH; b) a decrease in the sales price for crop products because of contamination with heavy metals; c) an increase in the cost of agricultural production in deteriorated ecological conditions. Evaluation of agribusiness investment attractiveness on environmental-and-economic grounds provides for the consideration of the above areas from the standpoint of state, banking, foreign investment and self-investment. Assessment of investment quality identification is performed on the basis of calculation of the investor’s income elasticities to environmental risks on the example of Sumy region, which provides investment rationality decisions in the field of agricultural land use, considering environmental factors. It is substantiated that the highest investment quality is characterized by the bank’s investment financing strategy. Originality / scientific novelty. The methodological approach to the definition of investor’s environmental risk in agricultural land use is improved. It is calculated considering the influence of factors of environmental destruction of land and soil resources (soil pH, pollution with heavy metals, etc.) on sources of profit, as well as with the definition of returns on investment resources (crop yield, ecological sales price, and income). The system of environmental-and-economic indicators in the formation of the investment portfolio is substantiated, including the following: the structure of investments, which is developed considering the influence of the environmental factor; portfolio investment risk due to environmental factors; and the investment portfolio yield adjusted for the level of environmental risk which provides an assessment of the investment attractiveness of agricultural land use on an environmental-economic basis. A methodical approach to substantiate investment decisions in the agriculture of the Sumy region is proposed, which along with considering the environmental factor, is in calculating the elasticities of investor’s income to the environmental-and-economic risks, which increase the correctness of financial decision-making. Practical value / implications. Theoretical-and-methodological provisions and conclusions obtained in the study can be used to justify the direction of investment capital in the field of agricultural land use, considering the level of environmental-and-economic constraints.

Стаття присвячена актуальним питанням статистичного та порівняльного аналізу екологічних сегментів європейського ринку сталого туризму. Наведено перелік туристичних операторів-лідерів європейських країн, які позиціонують свій туристичний бізнес на засадах сталого розвитку. На основі використання даних різноманітних міжнародних рейтингів, складених зокрема Euromonitor, World Economic Forum та InterNations, зроблено висновок про європейський регіон як домінуючий та провідний екологічний кластер на глобальному ринку сталого туризму. Проведений у статті емпіричний аналіз доповнено теоретико-концептуальними дослідженнями. Так, авторами запропоновано поняття «еко-релевантного туризму», у складі якого для зручності аналізу виокремлено В2С та В2В сегменти. Встановлено, що В2С сегмент охоплює природний, агро- та ековідповідальний туризм, у той час, як В2В сегмент включає «зелений» та кліматоощадний напрямок. Дану логіку покладено в основу подальшої статистичної характеристики екологічних сегментів європейського ринку сталого туризму. Обґрунтовано практичну цінність результатів дослідження, які дозволяють кількісно оцінити екологічні сегменти європейського ринку сталого туризму та сфокусуватися на чітко визначених екологічних потребах споживачів.

Стаття присвячена актуальним питанням розвитку сталого туризму. Основний акцент зроблено на врахуванні та аналізі його екологічної складової. На основі статистичних спостережень проаналізовано профіль сталого туризму, ємність його ринку та прогнози розвитку. Спираючись на компаративний аналіз, розкрито зміст альтернативного та м’якого туризму як сучасних аналогів сталого туризму. Розглянуто світову практику організації сталого туризму. З точки зору способу врахування екологічної компоненти, авторами виокремлено такі концепції сталого туризму: природоресурсна (узгоджується з природним туризмом), агроцентрична (пов’язана з сільським туризмом), природоохоронна (відповідає екотуризму), природоефективна (корелює з зеленим туризмом) та природостабілізуюча (співвідноситься з кліматично-розумним туризмом). Виведено графічні моделі щодо врахування екологічної складової в сучасних концепція сталого туризму. Обґрунтовано практичну цінність результатів дослідження, які дозволяють виокремити екологічні сегменти в сталому туризмі та відповідно до цього запропонувати релевантні стратегії просування туристичних продуктів екологічної спрямованості.