The article analyzes the legal nature and specific of legal regulation of cryptocurrency in order to reveal the features of inheritance of cryptocurrency assets. The article aims to reveal whether it is possible to inherit cryptocurrency in terms of the existent legislation and if so, what kind of peculiarities of cryptocurrency should be considered. The financial and legal nature of cryptocurrency are described in the article. The main differences between cryptocurrency and traditional electronic money are revealed. The current legislation of Ukraine and some European countries on cryptocurrency legal status is analyzed. It is stated, that in most countries of the world, cryptocurrency is not considered to be money or currency, but rather a kind of property. It is noted, that while solving the issue of inclusion of cryptocurrency assets in the legacy, it is necessary to take into account the functional features of cryptocurrencies in general and the specifics of a particular type of cryptocurrency. Most of the benefits of cryptocurrencies for their owner (such as anonymous character) are obstacles to their inheritance according to the procedures provided by applicable law. The classification of the methods of inheritance of cryptocurrency assets is made in the article. The differences in the inheritance of cryptocurrency and tokens are revealed.

Стаття присвячена дослідженнюпроцесуальних особливостей представництва у суді. Досліджено законодавчерегулювання та судова практика стосовно питань представництва органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а саме в інтересах дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування.

У статті здійснене системне дослідження принципів, що забезпечують ефективний апеляційний перегляд справи, як один із засобів захисту цивільних прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві, узагальнення історичних та теоретичних напрацювань і концептуальних положень принципів цивільного процесуального права, а також аналіз реалізації принципів під час апеляційного оскарження судових рішень у цивільному процесі України. Адже порушення принципів цивільного процесуального права спричиняє ухвалення незаконного та необгрунтованого судового рішення, що в подальшому підлягає скасуванню. Саме тому здійснення судочинства на засадах верховенства права є гарантією дотримання законності та правопорядку в державі. У зв'язку із цим охарактеризовано основні принципи, що реалізуються в апеляційному провадженні, найважливішим з яких є принцип верховенства права. Євроінтеграціні процеси, що відбуваються в нашій державі, змінили підхід до розуміння концепції верховенства права. Так, верховенство права охоплює такі принципи, як: законність, правова визначеність, остаточність судового процесу (res judicata). Окрім принципу верховенства права, в роботі приділено увагу й таким міжгалузевим принципам, як принцип територіальності, спеціалізації та принцип інстан-ційності. Поряд із вищезазначеними принципами також досліджено інші принципи, що реалізуються в апеляційному провадженні, а саме принципи змагальності та диспозитивності, гарантією реалізації яких є забезпечення оптимального балансу прав і обов'язків учасників справи і суду у змагальному процесі не тільки в суді першої інстанції, але й у стадії апеляційного провадження. Розглянуто також принцип гласності та відкритості судового процесу, відповідно до якого розгляд справ у судах апеляційної інстанції проводиться усно і відкрито та здійснюється державною мовою. Належної уваги також приділено дослідженню принципу пропорційності, який є новим у цивільному процесуальному законодавстві України.

Nowadays the issue of children’s kidnapping remains open. Statistics confirms that the phenomenon of children’s kidnapping has an extraordinary nature: according to the data of the European Commission, 250 thousand children in the EU are lost annually, i.e.1 child per each 2 minutes. The civil law aspect of children’s kidnapping, in contrast to the criminal law, is very poorly regulated at the international level. There are no effective and urgent mechanisms for mutual cooperation between countries, which complicates the search and return of children; in many EU countries, including Ukraine, there are no special jurisdictional bodies responsible for the comprehensive regulation of this problem; there is no mechanism for supporting and rehabilitating the affected family and the returned child. The article considers the problems of an integrated approach to the issue of children’s kidnapping and emphasizes the need to consider this problem in the field of several sciences – psychology, sociology and jurisprudence. The study contains the analysis of the legal regulation of the basic legislative acts of the EU and Ukraine, the problems of practical implementation in 1980, the mechanism of the Hague Convention, the most common concept of “children’s kidnapping” was offered, children’s kidnapping was classified in criminal and civil legal aspect. As one of the most important ways to implement the Hague Convention it was proposed enhancement process of cooperation between the special EU bodies and Ukraine, authorized to deal with issues of children's return, including the creation of special bodies dealing with the problem of returning children and their psychological rehabilitation.

Затягування цивільного процесу та зловживання цивільними процесуальними права- ми є одними з найобговорюваних питань у науковому просторі цивільного процесуально- го права України. Багато років поспіль у судовій практиці існувала проблема порушення розумних строків розгляду справи, зокрема із причин затягування цивільного процесу. Велика кількість звернень громадян до Європейського суду з прав людини проти Укра- їни спричинила необхідність вирішення цієї проблеми та вдосконалення законодавства, запровадження нових інститутів і принципів та розроблення способів протидії затягуванню цивільного процесу. Затягування судового процесу як термін не має законодавчого закріплення, однак було предметом дослідження на практичному і теоретичному рівнях, особливо адвокатами та суд- дями, адже вони часто стикаються з такою проблемою. Затягування цивільного процесу є одним з інструментів використання цивільних процесу- альних прав із метою зловживання процесуальними правами. Але варто розмежовувати ці два поняття, виходячи з їхніх характерних ознак. Отже, метою написання статті є окреслення наявних способів затягування цивільного процесу та способів зловживання цивільними процесуальними правами з метою затягування цивільного процесу як основних видів процесуальних правопорушень, а також формування способів протидії цим негативним явищам цивільного судочинства. Окреслено механізми припинення затягування цивільного процесу та запобігання такому. Систематизація способів затягування цивільного процесу має теоретичне та практичне значення, адже сформовані висновки щодо способів протидії затягуванню цивільного про- цесу направлені на вдосконалення механізмів запобігання цивільним процесуальним право- порушенням, що сприяє ефективності здійснення цивільного судочинства.