No abstract

Мета роботи -проаналізувати можливість розвитку та описати клінічний випадок верукозної лейкоплакії червоної облямівки губ на тлі використання системи нагрівання тютюну IQOS і стіків HEETS; запропонувати персоніфікований клініко-діагностичний і терапевтичний алгоритм ведення пацієнта.Матеріали та методи. Описали власне спостереження клінічного випадку хворої на верукозну лейкоплакію червоної облямівки нижньої губи, що розвинулася на тлі куріння з використанням системи нагрівання тютюну IQOS і стіків HEETS. Клінічне, лабораторне, інструментальне обстеження та лікування виконали на базі кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету.Результати. На підставі клінічного обстеження пацієнта та верифікації діагнозу за допомогою лабораторного дослідження, дерматоскопії встановили діагноз верукозної лейкоплакії червоної облямівки нижньої губи, бляшкового типу. Враховуючи можливу травматизацію, високу ймовірність рецидиву захворювання, відмову пацієнтки від хірургічних методів лікування, призначили топічну терапію вогнища ураження з використанням комбінованого препарату, який містить глюкокортикостероїдний, антибактеріальний та антимікотичний компоненти, протягом 1 місяця з наступною тривалою терапією 1 % кремом пімекролімусу.Висновки. За даними фахової літератури, система нагрівання тютюну IQOS і стіки HEETS можуть спричиняти розвиток таких проявів окисного стресу й ендотеліальної дисфункції, як запалення, інфекція, фіброз, онкологічна патологія, а також стати одним із факторів виникнення лейкоплакії червоної облямівки губ. Застосування топічних глюкокортикостероїдів у поєднанні з топічними інгібіторами кальціневрину може бути альтернативою хірургічним методам терапії лейкоплакії.

Relevance. Psoriasis in all its various clinical forms is one of the most common chronic inflammatory skin diseases. For most patients, the disease means long-term constraints in various aspects of everyday life with huge personal costs, and sometimes severe stigma and discrimination. Socio-economic consequences of psoriasis associated with its chronization, reduced labor productivity and significant costs of treatment. The disease can occur both in children and in adulthood, characterized by long-term relapse, total or partial loss of disability, high levels of disability and socio-psychological maladaptation of patients. The risk and complexity of the flow increases significantly under adverse environmental conditions. Purpose: on the basis of social and hygienic monitoring, to study the peculiarities of the psoriasis incidence of the population of the Zaporizhia region under the conditions of adverse ecological environmental factors. Methods of Research: hygienic, clinical-laboratory, functional, epidemiological, statistical. The results obtained and their novelty: for the first time, a systematic approach to the analysis of the incidence of psoriasis with regard to environmental factors has been used. Research results can be used in the implementation of modern technologies of social and hygienic monitoring to assess the state of health of the population with the identification of general patterns of prevalence of psoriasis. Conclusions. Human health is determined by the interaction of a number of factors: the quality of the environment, lifestyle, heredity, the presence of bad habits, socio-economic and psychological well-being, availability of medical care. The airspace occupy the first place (66,7 %), the second — food products (13,5 %) and the third — noises (12,6 %). Key Words: social-hygienic monitoring, psoriasis, research methods, ecological factors, disease prevention.