Резюме. Проаналізовано національне законодавство в освітній галузі та сфері фізичної культури і спорту про згадування термінів «інклюзивний», «інвалідність», «особи з особливими освітніми потребами», що дозволило вивчити нормативну обгрунтованість запровадження інклюзивного навчання і тренування. Мета. Обгрунтування перспектив впровадження інклюзивності в освіті та фізичній культурі і спорті в Україні шляхом аналізу національного законодавства. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, документальних джерел; контент-аналіз. Результати. Встановлено, що на сьогодні в Україні у напрямі впровадження інклюзивного навчання відбувається поступова синхронізація з міжнародним законодавством. З 2016 р. значно розширилося коло осіб, до яких воно може застосовуватися, а саме: незалежно від статі, віку, місцезнаходження, бідності, інвалідності, національності, приналежності до корінних народів, мови, релігії, статусу мігранта або переміщеної особи, висловлювання сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, позбавлення волі, переконань та поглядів тощо. Для аналізу вітчизняної нормативно-правової бази, яка забезпечує впровадження інклюзивності в освіті та фізичній культурі і спорті, було проведено контент-аналіз, який пов’язав кожен з нормативно-правових актів освітньої сфери та галузі фізичної культури і спорту з кількістю визначених ключових слів. Визначено, що загалом освітні закони дозволяють ефективно впроваджувати інклюзивне освітнє середовище, проте на рівні вищої освіти існує необхідність внесення змін в законодавство для забезпечення рівних прав для всіх учасників освітнього процесу. В Законі України «Про фізичну культуру і спорт» відсутнє згадування термінів «інклюзивний» та «особи з особливими освітніми потребами», проте часто вживається термін «інвалідність», що свідчить про забезпечення умов для людей з інвалідністю та недостатній акцент на інклюзивне середовище. Ключові слова: інклюзивність, спорт, освіта, фізична культура, законодавство, особи з особливими освітніми потребами, інвалідність.

Резюме. Мотивація досягнення вважається одним з основних чинників успішності змагальної діяльності, особливо у спорті вищих досягнень. Увага – це обов’язкова передумова успішності будь-якої свідомої діяльності людини, спортивної зокрема. Мета. Оцінювання властивостей уваги у кваліфікованих спортсменок-гандболісток з різним рівнем мотивації до досягнення успіху й уникнення невдач. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Обстежені спортсменки характеризувалися середнім рівнем довільної уваги, темпу психомоторної роботи, працездатності та стійкості до монотонної роботи. Мотивація досягнення успіху в обстежених гандболісток виражена значно сильніше, ніж до уникнення невдач. Виявлено наявність прямих зв’язків рівня мотивації уникнення невдач з показниками коректурної проби і відсутність зв’язків рівня мотивації досягнення успіху з показниками уваги: чим вищою була мотивація уникнення невдач, тим нижчий рівень уваги вони продемонстрували. Високий рівень захисту, мотивація на уникнення невдач сприяли зниженню уваги обстежених спортсменок, що саме і призводило до невдалого виконання тестових завдань на увагу. Виявлені взаємозв’язки рівня мотивації уникнення невдач з властивостями уваги кваліфікованих гандболісток можуть мати прогностичну цінність і використовуватися для оптимізації спортивного удосконалення в даному виді спорту. Ключові слова: увага, мотивація до досягнення успіху й уникнення невдач, кваліфіковані спортсменки, гандбол.

Анотація. Впровадження інклюзивного навчання в судномодельному спорті неможливе без належного кадрового забезпечення. Готовність тренерів працювати з дітьми з особливими освітніми потребами залежить від їхньої кваліфікації, необхідних знань та досвіду. Це сприяє формуванню у них і компетентностей, якими має володіти тренер, щоб забезпечити інклюзивне навчання, тобто досягнення такого рівня вмінь та навичок, що необхідний для виконання професійних функцій в умовах інклюзивного навчання. Актуальність вивчення готовності тренерів до проведення занять зі спортивно-технічних видів спорту, в тому числі судномодельному, в умовах інклюзії обґрунтоване зростанням кількості дітей з особливими освітніми потребами та стрімкими тенденціями до впровадження даної моделі навчання у сфері освіти та спорту. Мета. Виявлення рівня готовності та особливостей формування компетентностей тренерів із судномодельного спорту для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет; анкетування, експертне опитування методистів та керівників відділів спортивно-технічного профілю закладів позашкільної освіти, тренерів/керівників гуртків судномоделювання; методи математичної статистики. Результати. На основі результатів анкетування та експертного опитування, попередніх досліджень організаційних та методичних засад формування інклюзивного середовища в гуртках судномоделювання визначено сучасний стан готовності тренерів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, ключові вміння та навички, що формуються у них в умовах інклюзії, а також правила, ставлення та переконання, що мають найбільші значення для удосконалення навчально-тренувального процесу. Ключові слова: інклюзивне освітнє середовище, діти з особливими освітніми потребами, судномодельний спорт, тренери.

Анотація. Аналіз практичного досвіду навчально-тренувальної роботи в карате, наукове обґрунтування результатів досліджень у сфері фізичної культури та спорту, результати експертного оцінювання дозволили розробити навчальну програму з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Карате – тренуємося разом», побудовану на основі інклюзивного підходу. Для визначення ефективності впровадження інклюзивного підходу до побудови навчально-тренувального процесу спортсменів з інвалідністю в карате проведено тестування, що включало два етапи (порівняльно-послідовний експеримент першого та другого порядків). Для оцінювання рівня технічної підготовленості спортсменів з інвалідністю було використано змагальні вправи з ката. Мета. Обґрунтувати структуру і зміст  організаційно-методичного забезпечення навчально-тренувального процесу (технічної підготовленості) спортсменів з інвалідністю в карате. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет; педагогічне спостереження; вимірювання; методи математичної статистики. Результати. По завершенні експериментального дослідження, у спортсменів з інвалідністю було виявлено достовірні відмінності за всіма досліджуваними параметрами технічної підготовленості. Показники тесту технічної підготовленості, а саме виконання ката хейан-шодан покращились на 4,2 %. Організація та проведення навчально-тренувальних занять є ефективними за умови правильно підібраних організаційно-методичних рекомендацій до реалізації навчально-тренувального процесу. Ключові слова: карате, ката, спортсмени з інвалідністю, технічна підготовленість, навчально-тренувальний процес, організаційно-методичне забезпечення.

Анотація. Аналіз літературних джерел свідчить, що студентська молодь – це один із найважливіших ресурсів спортивної волонтерської діяльності. Дослідження основних аспектів організації процесу навчання спортивних волонтерів свідчить, що не існує єдиної системи їх залучення та підготовки до змагань і заходів різного рівня, що й обумовило актуальність обраної теми. Мета. Визначення організаційно-методичних особливостей залучення та підготовки студентської молоді до спортивної волонтерської діяльності в освітніх закладах України та світу. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, документальних джерел та матеріалів мережі Інтернет, порівняння й зіставлення; методи логічного та системного аналізу. Результати. На основі аналізу та узагальнення даних літературних джерел конкретизовано основні погляди науковців про вплив волонтерства на студентську молодь. Виділено основні мотиви молоді до волонтерської діяльності. Проаналізовано запропоновані вітчизняними та зарубіжними науковцями організаційно-методичні особливості залучення та підготовки студентської молоді до спортивної волонтерської діяльності у закладах вищої освіти України та світу. Ключові слова: спортивна волонтерська діяльність, студенти, організаційно-методичні особливості, навчання волонтерів.