АннотацияВ работе приведен анализ изменения липидного обмена у 120 больных при сочетании гастроэзофагеальной реф-люксной болезни и гипотиреоза в сравнении с больными гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью без патологии щитовидной железы и практически здоровыми людьми. Отмечается прямая зависимость между уровнем ТТГ и уровнем общих липидов (r=0,797, р<0,05), липопротеидов низкой плотности (r=0,587, р<0,05) и индексом атероген-ности (r=0,739, р<0,05). Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, гипотиреоз, липидный обмен.
Reva T.V. Bucovinian State Medical University
THE CHANGES OF THE LIPID METABOLISM WHEN COMBINED WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE AND HYPOTHYROIDISM
SummaryThe change of the lipid metabolism in 120 patients with a combination of gastroesophageal reflux disease and hypothyroidism were compared with patients with gastroesophageal reflux disease without thyroid disease and healthy individuals. The author noted a direct correlation between TSH levels and the level of total lipids (r = 0,797, p <0.05), low density lipoproteins (r = 0,587, p <0.05) and atherogenic index (r = 0,739, p <0.05). Keywords: gastroesophageal reflux disease, hypothyroidism, lipid metabolism. Необхідність розробки та впровадження стратегій оптимального ентерального харчування глибоко недоношених не-мовлят визначається доведеним впливом якості раннього постнатального харчування на показники захворюваності, фізичного та нервово-психічного розвитку дітей у більш пізньому віці. На момент досягнення повного об'єму енте-рального харчування практично в усіх глибоко недоношених дітей із дуже малою та надзвичайно малою масою тіла є дефіцит споживання білків. Впровадження сучасних стратегій ентерального харчування глибоко недоношених дітей, а саме «агресивне» харчування, адекватне харчування, трофічне ентеральне харчування, застосування спеціальних харчових продуктів -збагачувачів грудного молока та спеціальних сумішей для вигодовування глибоко недоношених дітей, є резервом для покращення кінцевих результатів їх виходжування та віддалених наслідків. Ключові слова: ентеральне харчування, новонароджені, глибоко недоношені, дуже мала маса тіла, надзвичайно мала маса тіла, затримка постнатального фізичного розвитку © Шунько Є.Є., Бєлова О.О., Путкарадзе Р.В., 2015 П остановка проблеми. З першого січня 2007 року Україна впровадила світові стандар-ти реєстрації новонароджених з 22 тижнів геста-ції та маси тіла при народженні 500 грам. За 2012 рік в Україні народилось 3760 дітей з дуже малою масою тіла (ДММТ) -менше 1500 грам; та 1270 дітей з надзвичайно малою масою тіла (НММТ) -менше 1000 грам. Когорта глибоко недоношених дітей (до 32 тижнів гестації) з ДММТ та НММТ має найбільший ризик смерті, захворюваності та інвалідізації серед усіх новонароджених. При-чому для хлопчиків ризик негативних наслідків передчасного народження більший, ніж для ді-вчаток [16]. Плід з 28 тижня до 38-40 тижня гес-тації потроює масу тіла, а маса головного мозку за цей час збільшується вп'ятеро. Ефективне ен-теральне харчування має важливе значення дл...