Розглянуто необхідність кількісної оцінки суспільних процесів, тенденцій та дій соціальних інституцій, що здійснюють керування. Визначено, що інформаційна відкритість та наявність інструментів обробки і інформування формує умови ефективного адміністрування. Проведено аналіз трендівчасових рядів динаміки індикаторів. Для аналізу і узагальнення обмежено перелік пріоритетних показників чотирма та обрано данні звітів Світового Банку, Obozrevatel.ua, Transparency International. Введено уніфіковану норму, яка забезпечить співвимірність показників, що формують висновок про стан, тенденції та процеси. Введено одну із можливих норм, що застосовуються для евклідових просторів. Обґрунтовано систему базисної оцінки інтегрального показника за даними про ефективність урядування, якість регулювання, політичну стабільність та відсутність насильства та індекс СРІ. Отримані вирази оцінки прогнозних значень інтегрального показника. Запропоновано у якості оцінки для аналізу ефективності дій публічного адміністрування використовувати нижню межу. Промодельовані процеси оцінювання і отримано п'ятирічний часовий ряд для інтегрального показника. Представлено зв'язок похибки інтегрального показника, розміру вікна ковзання, стрибків першої та другої похідних узагальненого часового ряду та допустимої похибки, як обмеження нерівність. Запропоновано вводити систему представлення і відображення часових рядів у безрозмірних, обмежених просторах поворотом на кут навколо спільної вісі. Введені означення, доведено теорему про збереження локальних значень відносних розмірів та похибок. Показано вплив квадратичної форми на локальну відносну похибку інтегрального показника. Проведено прогнозування розвитку та дана оцінка дій публічного адміністрування за оцінкою інтегрального показникаКлючові слова: інтегральний показник, ефективність квадратичної норми, норма розвинення, обмеження нерівність норми, геометрична нерівність UDC 519.87:519.853]:35.072.22