Із часів Незалежності України і особливо протягом останнього десятиріччя в нашій країні склалася негативна тенденція щодо погіршання здоров’я і рівня фізичної підготовленості різних груп населення, зокрема студентської молоді. Передовий світовий досвід та велика кількість наукових досліджень свідчать, що рухова активність – це біологічна потреба кожного живого організму, невід’ємна частина здорового способу життя, один із найважливіших соціально-біологічних факторів розвитку людини. Але слід зазначити, що дефіцит рухової активності молоді становить понад 60% необхідного для підтримання нормального рівня здоров’я. Лише незначний відсоток українців мають необхідний, фізіологічно обумовлений рівень рухової активності, який значно менший, ніж у мешканців країн Європейського Союзу. Мета дослідження – визначити рівень освіченості студенток з питань рухової активності та її особливостей в періоди дистанційного, канікулярного та аудиторного навчання. В дослідженні брали участь студентки І-ІІ курсу, які за станом здоров’я віднесені до основної медичної групи Університету митної справи та фінансів. Дослідження проводилось протягом квітня-жовтня 2021 року. Для вирішення поставленої мети дослідження використовувалися такі методи: аналіз і узагальнення спеціальної наукової і науково-методичної літератури, анкетування, метод реєстрації рухової активності за Фремінгемською методикою; методи математичної статистики. Результати дослідження свідчать про відсутність чіткого уявлення у здобувачів вищої освіти про поняття «рухова активність» та «рівень рухової активності». Встановлено, що в період пандемії, карантинних обмежень і дистанційного навчання переважна більшість здобувачів не займається фізичними вправами, що призвело до суттєвого зниження рівня рухової активності. Виявлено, що відновлення навчання в аудиторному режимі та проведення спеціально-організованих занять з фізичного виховання суттєво впливають на розширення форм рухової активності.