“…Оскільки ФР організму людини включають психологічні та психофізіологічні резерви, резерви вісцеральних систем та резервні можливості регуляторних систем організму, то існує велика кількість різноманітних методів оцінки, спрямованих на вивчення показників окремих функціональних систем чи їх комплексу [14]. Згідно з концепцією Р. М. Баєвського та А. П. Берсенєвої (1997), індикатором ФР цілісного організму є ФР системи кровообігу, тому більшість методів оцінки ФР спрямовані на вивчення параметрів серцево-судинної системи, її рівня функціонування та ступеня напруги регуляторних систем [6,7,8,9,14,17,22,23]. Найінформативнішими вважаються методи аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) [1,7,8,14,23] та визначення крос-кореляційних взаємовідношень ритму дихання та частоти серцевих скорочень (рівня респіраторно-кардіальної синхронізації) [2,7,8,14].…”