Проблематика. Материнка звичайна (Origanum vulgare L.)-ефіроолійна рослина, біологічно активні речовини якої мають протимікробні, противірусні, протипухлинні, ранозагоювальні властивості. Генетичне різноманіття цієї лікарської рослини потребує детального вивчення чутливості її генотипів у культурі in vitro для забезпечення високого рівня ефективності мікроклонального розмноження. Мета. Розробити елементи технології мікроклонального розмноження материнки звичайної через активацію бруньок у культурі in vitro, зокрема дослідити вплив мінерально-вітамінного та вуглеводного складу живильного середовища на мультиплікацію пагонів у різних сортозразків та порівняти морфогенетичний потенціал верхівкових і латеральних бруньок у культурі in vitro. Методика реалізації. Застосовано метод активації бруньок (метод стерильного живцювання). Використано варіанти живильних середовищ із повним та зменшеним удвічі вмістом макро-, мікросолей і вітамінів середовища MS, а також середовища, які різнилися за вуглеводним складом і містили сахарозу (15 або 30 г/л) чи глюкозу (15 або 30 г/л). Реєстрували й аналізували такі показники, як кількість новоутворених пагонів на живець і коефіцієнт розмноження. Результати. Оптимальним у більшості генотипів для новоутворення пагонів як з верхівкових, так і з латеральних бруньок in vitro є середовище MS + 30 г/л глюкози. В середньому по досліду питома кількість пагонів, отриманих із живців із латеральними бруньками, у 1,82 раза перевищувала питому кількість пагонів, отриманих із живців із верхівковими бруньками. Найпродуктивнішим виявився сортозразок Д10, для якого на середовищі MS + 30 г/л глюкози отримано найбільші значення показника кількості новоутворених пагонів (2,9 шт. на живець для верхівкових і 3,7 шт. на живець для латеральних бруньок). Коефіцієнт розмноження для генотипу Д10 на середовищі MS + 30 г/л глюкози становив 14,6 і 19,3 міжвузла на живець відповідно для верхівкових і латеральних бруньок. У середньому по досліду коефіцієнт розмноження живців із латеральними бруньками в 1,47 раза перевищував аналогічний показник для живців із верхівковими бруньками. Висновки. Показано вплив генотипу та складу живильного середовища на ефективність мікроклонального розмноження через активацію верхівкових і латеральних бруньок при стерильному живцюванні материнки звичайної. Серед досліджених варіантів вуглеводного та мінерального складу середовищ найефективнішим був варіант MS + 30 г/л глюкози. Найбільший потенціал до мікроклонального розмноження серед п'яти досліджених сортозразків виявив генотип Д10. Ключові слова: материнка звичайна Origanum vulgare L.; мікроклональне розмноження in vitro; коефіцієнт розмноження; активація бруньок; живцювання. of newly formed shoots was obtained (2.9 pieces per a cutting for apical buds and 3.7 pieces per a cutting for lateral ones). The coefficient of multiplication for genotype Д10 on MS + 30 g/l glucose was 14.6 and 19.3 internodes per a cutting, respectively, for apical and lateral buds. On average, the coefficient of multiplication for cuttings of lateral buds w...