Eurasian encounters: the Eurasian Economic Union and the Shanghai Cooperation Organisation

The Directions of Integration Activities of the SCO Countries

“…За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, зростання споживання нафти в країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону до 2025 р. буде на чверть випереджати загальносвітове, а попит на газперевищувати в 1,8 разу [9]. Найважливішою запорукою успіху ШОС є потужна економіка, величезний природно-ресурсний потенціал країн-учасниць і обсяги взаємного інвестування.…”

“…www.business-inform.net розвідані запаси нафти в КНР складають 24,8 млрд т, природного газу -4,4 трлн м 3 , вугілля -понад 1 трлн т [2]. Хоча у країні забезпечується стійке зростання їх видобутку, це не зменшує потребу в імпорті великої кількості енергоресурсів, а Росія та Центральна Азія є важливими їх джерелами [9]. С уттєвим аспектом економічного співробітництва в рамках ШОС є те, що механізм ШОС не зобов'язує участь у конкретних проектах усіх країн-членів.…”

“…і Англію (2854 млрд дол.). Крім того, країни ШОС є величезним споживчим ринком (з урахуванням приєднання у 2017 р. Індії та Пакистану -3 млрд осіб), а мінімум три економіки країн -членів організації займають провідні позиції в першій світовій десятці [9]. Е кономічні результати діяльності ШОС для країн-членів обумовлені, перш за все, великим творчим потенціалом економічної самодостатності організації за рахунок наявності замкнутого циклу виробників і споживачів, який формує величезний резерв її економічного розвитку в цілому та кожного її окремого члена зокрема.…”

“…Для фінансової підтримки цієї діяльності у 2014 р. у Китаї було створено Фонд Шовкового шляху з капіталом у 40 млрд дол. США, а у 2015 р. за ініціативою китайської сторони було засновано Азійський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ) [9]. З урахуванням зазначених концепцій китайські компанії для успішного вирішення поставлених завдань у країнах -членах ШОС систематично вдаються до таких відпрацьованих заходів підвищення лояльності національного керівництва, як масштабне «вливання» капіталу, довгострокове кредитування, будівництво промислових та інфраструктурних об'єктів.…”

“…Для Індії та Ірану в економічному контексті відкриваються нові можливості, що стосуються інтенсифікації внутрішньо регіонального поділу праці, підвищення інвестиційної привабливості країн, поліпшення транспортно-логістичної мережі, участі у великих інфраструктурних проектах, стимулювання розвитку галузі високих технологій, медичних та освітніх послуг тощо [9].…”