ВступГастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)це хронічне рецидивне захворювання, що характеризується певними стравохідними і позастравохідними клінічними проявами та різноманітними морфологічними змінами слизової оболонки стравоходу внаслідок ретроградного надходження в нього шлункового або шлунково-кишкового вмісту [1]. Зареєстрована поширеність ГЕРХ у пацієнтів усіх вікових груп зростає у всьому світі [2]. Між тим існують регіони, в яких рефлюксні розлади не так часто реєструються, -переважно в Східній Азії, де поширеність становить 8,5 % [3], порівняно з країнами Західної Європи та Північної Америки, де на сьогодні поширеність ГЕРХ у межах від 10 до 20 % [4]. Класичний перебіг ГЕРХ характеризується типовими скаргами пацієнтів на печію, відрижку кислим, Êë³í³÷íà ãàñòðîåíòåðîëîã³ÿ / Clinical Gastroenterology ® дисфагію, позастернальний біль. Численні наукові дослідження доводять, що типова картина ГЕРХ має місце переважно в дітей старшого віку [5]. У дітей молодшого віку виявлення ГЕРХ ускладнено через неможливості ними ідентифікувати свої відчуття та, відповідно, відсутності скарг, з одного боку, та з іншого -внаслідок обмеженості застосування інвазивних методів обстеження для остаточної діагностики захворювання [6]. Останнім часом науковці приділяють більшу увагу вивченню позастравохідних проявів ГЕРХ, серед яких виділяють респіраторні, отоларингологічні, стоматологічні та кардіальні симптоми [7]. На думку окремих авторів, маніфестація позастравохідних симптомів найбільш часто зустрічається при ендоскопічно негативній формі ГЕРХ і пов'язана як із прямою дією рефлюктату, так і зі стравохідно-бронхіальними та стравохідно-кардіальними рефлексами [8]. Резюме. Актуальність. Захворюваність на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) зростає серед пацієнтів різного віку у всьому світі. Важливим є вивчення позастравохідних симптомів, у тому числі кардіологічних проявів ГЕРХ. Наявність змін із боку серця обумовлює вибір терапевтичного втручання. Метавивчення характеру серцевого ритму та його змін у дітей із ГЕРХ. Матеріали та методи. Проаналізовані історії хвороби 82 дітей із ГЕРХ віком від 10 до 18 років. Усім дітям було проведено езофагогастродуоденоскопію, за результатами ендоскопічного дослідження пацієнти були розподілені на дві групи: в першу увійшли 26 осіб із ГЕРХ та езофагітом, в другу -56 осіб із ГЕРХ та незміненою слизовою стравоходу. Для уточнення стану серцевої діяльності усім дітям будо проведено електрокардіографічне дослідження у дванадцяти стандартних відведеннях. Результати. Отримані дані свідчили, що в дітей із ГЕРХ зміни серцевого ритму спостерігались у третини пацієнтів (34,1 %), при цьому частота синусової тахікардії та синусової брадикардії була майже однаковою незалежно від віку. Разом із тим у хворих першої групи переважала синусова тахікардія (p < 0,05), а в пацієнтів другої групи -синусова брадикардія. Висновки. ГЕРХ супроводжується змінами серцевого ритму в достатньо великої кількості хворих. Найбільш несприятливим фактором щодо виникнення прискореного серцебиття в пацієнтів є наявніст...