Influence of predecessors and mineral nutrition on crop yield and grain quality of winter wheat

Usova, N. N.; Romanenko, O. L.; Solodushko, М. М.

doi:10.31867/2523-4544/0037

Cited by 4 publications

(2 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Окрім врожайності для твердих сортів важливою характеристикою є якість зерна, адже впровадження твердих сортів обумовлено необхідністю отримання стабільно високого вмісту білка в зерні пшениці, без зменшення рівня врожайності [19][20][21].…”

Section: урожайність зерна пшениці твердої озимої залежно від фону живлення та біологічно активних препаратів (2014-2017 рр) т/гаunclassified

Технологічні Якості Та Урожайність Зерна Пшениці Твердої Озимої Залежно Від Застосування Біологічно Активних Препаратів

Ярчук¹,

Мельник²,

Черних³

2021

visnyk

View full text Add to dashboard Cite

Річна потреба України в зерні пшениці твердої складає приблизно мільйон тонн. Однак така кількість у державі не виробляється, тому значні обсяги як зерна, так і готової продукції закупову-ються в інших країнах. Звичайно, що таке становище не можна вважати нормальним, особливо якщо зважити на те, що Україна має одні з найкращих ґрунтово-кліматичних умов для вирощування пшениці. У статті висвітлюються результати польових досліджень з визначення впливу біологічно активних препаратів на урожайність та технологічні якості пшениці озимої твердої в умовах північного Степу. Досліди (2014–2017 рр.) проводили по чорному пару на двох фонах мінерального живлення: Р15 + N30 та N30P60K40 + N30 із сортом пшениці твердої озимої Континент з використан-ням таких препаратів як: АКМ, Антистрес, Біогумус (гранульований), Вимпел, Марс ELBi, Реаком-СР-зерно, Хлормекват-хлорид 750 у різні строки використання дозами, рекомендованими їх виробни-ками. Встановлено, що в середньому за роки досліджень найбільші прибавки урожайності на низькому фоні живлення отримані в результаті використання препаратів АКМ (осінь) – 1,45 т/га і Марс ELBi (весна) – 1,34 т/га. Позитивні результати також отримані при застосуванні препаратів АКМ (весна), прибавка склала – 1,16 т/га, Хлормекват-хлорид 750 (весна) – 0,71 т/га і Біогумус + Айдар – 0,71 т/га. На відміну від низького фону мінерального живлення (Р15 + N30), на високому фоні (N30P60K40 + N30) ефективність більшості препаратів була або відсутня, або вкрай низька. Препарат Хлормекват-хлорид 750 виявляв позитивний ефект лише за умови високого агрофону. Препарат АКМ при весняній обробці стабільно підвищував урожайність на всіх варіантах агрофону, але найкраще за умов низького рівня мінерального живлення. Серед препаратів, що вивчались, найбільшу стабіль-ність у суттєвому підвищенні зернової продуктивності пшениці твердої озимої виявив препарат Марс ELBi при внесенні навесні після відновлення весняної вегетації (при середньодобовій темпера-турі + 10 оС) нормою витрат 750 мл/га. Якість зерна по роках суттєво варіювала: у найменш уро-жайний 2016 рік вміст білка в зерні у більшості варіантів був найвищим. Серед препаратів, що досліджувалися, в посушливому 2016 р. незалежно від рівня мінерального живлення, добре себе проявили Антистрес, АКМ, Біогумус + Айдар, Хлормекват-хлорид 750. А у відносно сприятливому 2014 р. за вмістом білка до першого класу зерна можна було віднести варіанти на низькому фоні Біогумус + Айдар і Реаком-СР-зерно, а на високому – Марс ELBi. Всі інші препарати не сприяли покращанню якості зерна, їх клас за рівнем білка відповідав третьому і навіть четвертому.

show abstract

Технологічні Якості Та Урожайність Зерна Пшениці Твердої Озимої Залежно Від Застосування Біологічно Активних Препаратів

Ярчук¹,

Мельник²,

Черних³

2021

visnyk

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Доведено, що необхідним заходом підвищення урожайності пшениці озимої та поліпшення якості її зерна є застосування мінеральних добрив. Суттєве значення мають азотні добрива [8][9][10][11][12][13][14][15], внесення яких навіть за умови вирощування після непарових попередників, дозволяє одержувати продовольче зерно 2-3-го класу якості [16]. На початку вегетації цей захід сприяє підвищенню інтенсивності росту рослин, накопиченню азотних сполук у вегетативних органах, на наступних етапах розвитку пшениці азотні добрива відіграють важливу роль у формуванні зерна.…”

Section: вступunclassified

Якість Зерна Пшениці Озимої Залежно Від Строків Сівби Та Удобрення

Астахова¹

2020

visnyk

View full text Add to dashboard Cite

У статті наведено результати трирічних досліджень в умовах Північного Степу щодо впливу строків сівби мінерального живлення на біохімічні властивості зерна сортів пшениці озимої м’якої (Ластівка одеська та Голубка одеська) і твердої (Бурштин) по чорному пару та після ячменю ярого. Пшеницю озиму висівали у три строки – 7, 22 вересня та 7 жовтня. Варіанти удобрення були такими: 1 – без внесення добрив (контроль); 2 – передпосівне внесення добрив (по чорному пару – N30P60K30, піс-ля ячменю ярого – N60P60K30); 3 – система удобрення (на фоні передпосівного внесення мінеральних доб-рив по чорному пару підживлення наприкінці фази кущіння рослин N30 локально, після ячменю ярого – N30 по МТГ + N30 локально). Встановлено, що здебільшого у варіантах досліду вищий вміст білка, сирої клейковини в зерні та кращі показники седиментації серед сортів пшениці м’якої відмічали у сорту Ла-стівка одеська. Для сортів Ластівка одеська та Бурштин не виявлено чітко вираженого впливу стро-ків сівби на ці показники. Для сорту Голубка одеська на всіх фонах живлення після стерньового попере-дника найбільша кількість білка та клейковини в зерні формувалася у разі раннього строку сівби (7 ве-ресня) та із сівбою в пізніші строки (22 вересня і 7 жовтня) вона закономірно зменшувалася. З’ясовано, що зерно пшениці твердої озимої Бурштин на відміну від сортів м’якої містило більше білка та клейковини за всіх варіантів удобрення. Загалом кількість білка в сорту Ластівка одеська варіюва-ла по чорному пару в межах 11,99–13,58 %, Голубка одеська – 11,02–12,62 %, а у сорту Бурштин – 12,93–14,61 %, після ячменю ярого ці показники становили відповідно 11,47–13,43 %, 10,68–12,42 % та 11,92–14,53 %. Але зерно твердої пшениці характеризувалося низькими значеннями седиментації бо-рошна, а клейковина була більш розтяжною та слабкою порівняно із клейковиною сортів пшениці м’якої. Визначено, що максимальні значення показників якості зерна для всіх сортів пшениці озимої відмічали за такої системи удобрення, яка передбачає на фоні передпосівного внесення мінеральних добрив азотні підживлення посівів у весняний період вегетації рослин.

show abstract

Grain productivity of winter wheat varieties depending on applied fertilizers and sowing rates

Lykhochvor¹,

Bomba²

2020

Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Agrono

View full text Add to dashboard Cite

Лихочвор В., Бомба М. Продуктивність зерна сортів озимої пшениці залежно від удобрення та норм висіву Для підвищення врожайності озимої пшениці до рівня 8,0-10,0 т/га необхідно встановити оптимальні норми внесення мінеральних добрив та уточнити норми висіву нових сортів за вирощування їх за інтенсивною технологією. Для цього на дослідному полі Львівського національного аграрного університету на темно-сірому ґрунті було проведено польові дослідження. Вивчали два сорти озимої пшениці (РЖТ Реформ та Юлія), чотири норми добрив (N 50 Р 20 К 30 ; N 100 Р 40 К 60 ; N 150 Р 60 К 90 ; N 200 Р 80 К 120) та чотири норми висіву насіння (2,0; 3,0; 4,0; 5,0 млн шт./га). Встановлено, що сорт РЖТ Реформ переважає за врожайністю сорт Юлія на 1,07 т/га, а кращі показники якості зерна характерні для сорту Юлія. Підвищення норми мінеральних добрив з N 50 Р 20 К 30 до N 200 Р 80 К 120 забезпечує збільшення врожайності з 5,99 т/га до 11,94 т/га, або майже удвічі-на 5,95 т/га (99,3 %). Найбільша врожайність в обох сортів формувалася на фоні N 200 Р 80 К 120 з нормою висіву 3,0 млн шт./га. У сорту РЖТ Реформ вона становила 12,27 т/га, а в сорту Юлія-11,26 т/га. Внесення 1 кг діючої речовини NРК забезпечує додатково 27,4-59,9 кг зерна. Найвища віддача добрив була за нижчих норм. Урожайність зерна на рівні 12,27 т/га забезпечують такі показники структури врожаю: густота продуктивного стеблостою-660 шт./м 2 , маса зерна з колоса-1,92 г, коефіцієнт продуктивного кущіння-2,75, кількість зерен із колоса-67 шт. За нижчих норм добрив (N 50 Р 20 К 30) доцільно встановлювати вищу норму висіву-4,0-5,0 млн шт./га, а за внесення норм добрив N 100 Р 40 К 60 і вище найбільша врожайність сортів формується за норми висіву 3,0 млн шт./га. За збільшення норми внесення до N 200 Р 40 К 60 перевагу мають норми висіву в межах 2,0-3,0 млн шт./га. Найбільше якість змінювалася під впливом норм добрив. Так, із підвищенням норми добрив з N 50

show abstract

Influence of predecessors and mineral nutrition on crop yield and grain quality of winter wheat

Cited by 4 publications

References 0 publications

Технологічні Якості Та Урожайність Зерна Пшениці Твердої Озимої Залежно Від Застосування Біологічно Активних Препаратів

Технологічні Якості Та Урожайність Зерна Пшениці Твердої Озимої Залежно Від Застосування Біологічно Активних Препаратів

Якість Зерна Пшениці Озимої Залежно Від Строків Сівби Та Удобрення

Grain productivity of winter wheat varieties depending on applied fertilizers and sowing rates

Contact Info

Product

Resources

About