Investigating the Efficacy of Clinical Trial Monitoring Strategies: Design and Implementation of the Cluster Randomized START Monitoring Substudy

Abstract

Background Trial monitoring protects participant safety and study integrity. While monitors commonly go on-site to verify source data, there is little evidence that this practice is efficient or effective. An ongoing international HIV treatment trial (START) provides an opportunity to explore the usefulness of different monitoring approaches. Methods All START sites are centrally monitored and required to follow a local monitoring plan requiring specific quality assurance activities. Additionally, sites were randomized (1:1) to receive, or not receive, annual on-site monitoring. The study will determine if on-site monitoring increases the identification of major protocol deviations (eligibility or consent violations, improper study drug use, primary or serious event underreporting, data alteration or fraud). Results The START study completed enrollment in December 2013, with planned follow-up through December 2016. The monitoring study is ongoing at 196 sites in 34 countries. Results are expected when the START study concludes in December 2016.

Exploring Data Quality Management within Clinical Trials

“…Further research is required to fully examine the best method of monitoring data quality to assure and control data integrity in clinical research. At the conclusion of three studies, OPTI-misation of MONitoring (OPTIMON), 23 Strategic Timing of AntiRetroviral Treatment (START) trial Monitoring Substudy, 50 and Tar-getEd Monitoring: Prospective Evaluation and refinement (TEMPER) study, 51 the scientific community will have a better understanding of effective monitoring strategies. At the conclusion of all three studies, empirical evidence will be provided and aid in improving the currently limited published procedures, as all the three studies have different aims and designs in developing audit methodology.…”

Electronic case report forms as a tool for quality management of bioequivalence studies

“…Дані, які отримують дослідники та спонсор/контрактна дослідницька організація (КДО) під час проведення дослідження біоеквівалентності, є саме тим критерієм якості, на якому базується кінцевий процес -реєстрація препарату. Враховуючи це, до місця проведення випробування (МПВ) та персоналу, що безпосередньо бере участь у дослідженнях з біоеквівалентності, висуваються найвищі вимоги: суворе дотримання норм Good Clinical Practice, впровадження та використання інтегрованої системи якості ISO 9001 [4,10,11].…”

“…Оцінка показників ефективності/безпеки лікарських засобів (ЛЗ) неможлива без збору даних, визначених протоколом клінічних досліджень з біоеквівалентності, введення їх до індивідуаль-ної реєстраційної форми (ІРФ), яка після цього опрацьовується за допомогою статистичного аналізу [1]. Невідповідність структури та змісту ІРФ вимогам протоколу призводить до накопичення непотрібних даних або навпаки -до неврахування важливої клінічної інформації, внаслідок чого оцінка показників ефективності/безпеки ЛЗ стає недостовірною [1,2,11,14].…”

“…Якість даних в рамках КВ розцінюється як відповідність меті дослідження та відсутність помилок. Відсутність помилок перевіряється під час візитів монітора на МПВ, де він є ключовою фігурою з детекції невідповідностей, помилок та валідності при зборі даних клінічного дослідження [10,11].…”

“…Незважаючи на такі очевидні переваги запровадження еІРФ, виникає ряд невирішених завдань на шляху реалізації такого проекту. Так, сучасні вимоги щодо забезпечення якості КВ, в тому числі ініціація, розробка та впровадження у КВ еІРФ як дієвого інструменту управління дослідженням, орієнтовані лише на спонсорів/КДО [10][11][12]. Відповідно саме спонсор/КДО має нести додаткові витрати на підготовку, розробку, верифікацію та валідацію еІРФ в разі проведення ним такого процесу.…”