Linking firm characteristics to perceived important social factors for entrepreneurial activity

Çera, Gentjan; Belás, Jaroslav; Rózsa, Zoltán; Čepel, Martin

doi:10.14254/2071-789x.2019/12-4/6

Cited by 12 publications

(5 citation statements)

References 73 publications

(80 reference statements)

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…The authors (Lewandowska et al, 2020;Dutta et al, 2020;Jafarzadeh et al, 2019;Vasylieva et al, 2020) examined the institutional and educational determinants. Authors (Çera et al, 2019;Kashyap et al, 2020) used the principal component analysis and non-parametric methods to explore the linkages between entrepreneurial and social factors. The paper (Didenko et al, 2020a) investigated the relationship between behavioral aspects of populations' financial inclusion and social safety level.…”

Section: Literature Reviewmentioning

confidence: 99%

Why do regions differ in vulnerability to СOVID-19? Spatial nonlinear modeling of social and economic patterns

Kuzmenko¹,

Vasylieva²,

Vojtovič³

et al. 2020

Economics &Amp; Sociology

View full text Add to dashboard Cite

Certain groups of determinants (economic, environmental, social, healthcare) with the highest vulnerability identify the reasons for regional differentiation in morbidity and mortality from COVID-19. This defines the necessity to find appropriate combinations of factors characterizing the vulnerability of a region. The methodology and tools to explain the regional specifics of population vulnerability to COVID-19 are investigated through a systematic consideration of many public health factors, environmental, social and economic specific nature of regions. The aim of the article is to study the reasons for regional differentiation of population vulnerability (morbidity and mortality rates) from COVID-19. The authors investigate a nonlinear spatial model in which the stepwise algorithm of individual factor variables is added/removed from the model specifications step by step by the Aitken method depending on their correlation with morbidity and mortality from COVID-19 in the region. The Farrar-Glober method is used to eliminate the multicollinearity of factors, the Spearman test is used to detect the heteroskedastic effect, and the Darbin-Watson test is used to check the presence of autocorrelation between the residues. As a result, the specification of the model with the highest adequacy in terms of p-value and tstatistics is formed. Relevant socioecological-economic vulnerability indices of regions to mortality and morbidity from COVID-19 are identified. The obtained results allow making adjustments in the state and regional programs concerning the mobilization of economic and healthcare systems.

show abstract

Section: Literature Reviewmentioning

confidence: 99%

Why do regions differ in vulnerability to СOVID-19? Spatial nonlinear modeling of social and economic patterns

Kuzmenko¹,

Vasylieva²,

Vojtovič³

et al. 2020

Economics &Amp; Sociology

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Так, наприклад: A. Buriak, I. Vozňáková, J. Sułkowska, Y. Kryvych [40] при дослідженні особливостей взаємодії між банківськими установами та суспільством одними із визначальних чинників, які впливають на частоту операцій і тісноту співпраці, вважають саме неформальні інституції, такі як довіра в суспільстві; G. Çera та ін. [41] стверджують, що формальні інституції піддаються швидким змінам через законодавчо-правове регулювання, натомість, неформальні інституції, що базуються на соціальних нормах, глибоко «вбудовані» в суспільство і для їх змін потрібен не один десяток років, а P. Petrakis та ін. [42] досліджують вплив «швидких» і «повільних» інституцій на фази розвитку економіки; J. Lubacha-Sember, M. Godlewska [43] вивчали роль формальних та неформальних інституцій у розвитку мікропідприємництва Польщі; J. Martínez та ін.…”

Section: рис 1 визначення категорій «інституція» та «інститут»unclassified

«Інституція» Та «інститут»: Тенденція «штучної Підміни» Понять

Макалюк¹,

Zhaldak²,

Martynenko³

2022

Agric. resour. econ.

View full text Add to dashboard Cite

Мета. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень економічної науки шляхом обґрунтування доцільності подолання тенденції «штучної підміни» базових понять інституціональної теорії у вітчизняному науковому просторі через понятійне розмежування «інституцій» та «інститутів» на основі критеріально-етимологічної ідентифікації їх ключових особливостей. Методологія / методика / підхід. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системно-структурному підході до вивчення інституціонального середовища взагалі та інституту аграрного підприємництва зокрема. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи: метод наукового узагальнення та порівняння – для визначення сутності категорій «інституція» та «інститут»; прийоми індукції, структурного аналізу та синтезу – для визначення діалектики взаємозв’язку між інституціями, інститутами, організаціями, органами, нормами, законами, звичаями тощо; асоціативний метод – для виявлення співвідношення між складовими елементами інституціонального середовища в контексті загального та часткового; дедуктивний метод – для визначення змісту суспільних інститутів; абстрактно-логічний метод і систематизація – для критеріально-етимологічної ідентифікації ключових особливостей інституцій та інститутів. Результати. Обґрунтовано актуальність використання чіткого понятійно-категорійного апарату при проведенні інституціональних досліджень з метою подолання методологічних протиріч та несумісності теоретичних висновків у науковій і політичній лексиці. Досліджено наукові підходи до трактування, а також проаналізовано спроби понятійного розмежування категорій «інституція» та «інститут» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Визначено діалектику взаємозв’язку між інституціями та інститутами через опосередкування організацій, органів та норм, правил, звичок, традицій, законів тощо. Установлено, що інституції є джерелом творення норм і правил, а інститути – засобом їх закріплення та поширення. Розглянуто зміст суспільних інститутів, таких як держава, армія, підприємство, сім’я тощо. Виділено характерні ознаки інституцій та інститутів. Охарактеризовано структуру інституту аграрного підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні тенденції змін інституційних механізмів взаємовідносин між суб’єктами аграрної сфери, що зумовлені законодавчими нововведеннями. Визначено перспективи дальших наукових досліджень у напрямі удосконалення структури інституціонального середовища в аграрній та інших сферах. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено понятійний апарат інституціональної теорії, що полягає в розмежуванні понять «інституція» та «інститут» за критеріально-етимологічною ідентифікацією їх ключових особливостей, а саме: функціональності, всезагальності, суспільної необхідності, морального авторитету (спонукальної сили), психологічності, екстернальності, організуючого впливу на соціальне життя (для інституції) та історичності, структурності, структурованості, об’єктивності, примусовості, ієрархічності, організаційності, правової закріпленості / легітимності (для інституту). Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження є підґрунтям для дальшого розвитку інституціональної теорії на теренах вітчизняного наукового простору, оскільки дозволяють подолати тенденцію «штучної підміни» понять при трактуванні її базових категорій. Своєю чергою, впровадження диференційованого вживання термінів і розуміння сутності й діалектики взаємозв’язку між інституціями та інститутами є поштовхом до удосконалення інституціональної структури національного господарства з метою підвищення добробуту усіх його учасників і суспільства загалом.

show abstract

“…The company's process reorientation is seen in modifying the processes related to creating and offering products and services to the customer. Adaptation processes are carried out by employees who strive to optimize the processes taking place within the organization, which contributes to satisfying the needs of customers who, in turn, are one of the main factors determining employment and salaries in a given organization (Boso, Story, & Cadogan, 2013;Çera, Belas, Rozsa, & Cepel, 2019). It should be noted that the idea of process reorientation is to initiate changes by the employees themselves, not by the managers.…”

Section: The Essence Of Entrepreneurial Managementmentioning

confidence: 99%

Entrepreneurial management of project supply chain – a model approach

Korpysa

Halicki

Łopatka

2020

Problems and Perspectives in Management

View full text Add to dashboard Cite

The paper’s principal purpose is to present the original concept of the project supply chain’s entrepreneurial management. Based on the literature on the subject, one defines the entrepreneurial management concept showing the influence of entrepreneurial management on company operation. Moreover, the paper also outlines the most important concepts of the project supply chain and presents the functioning scheme. Theoretical considerations concerning contemporary theories of entrepreneurial management and project supply chain are the prelude to presenting the concept of entrepreneurial management. The presented approach can be found helpful for the effective management of the project supply chain, which has not yet been thoroughly defined. It should be mentioned that the designed model of the entrepreneurial supply chain management is an original proposal for the paradigm of project supply chains. Both in a classical and project supply chain, a significant role is given to the flow of material resources between the individual chain components. It determines that the project supply chain is mainly driven by the need for its members’ value increase. It was explained that regarding entrepreneurial competences, knowledge can be transferred to other organizations in the whole supply chain. It was also mentioned that the project supply chain’s entrepreneurial management takes into account the flexibility manifesting itself through the establishment of agile project teams, and by focusing on human relationships. It is the basis for the presented concept of the entrepreneurial management model of the project supply chain. AcknowledgmentThe project is financed within the framework of the program of the Minister of Science and Higher Education under the name “Regional Excellence Initiative” in the years 2019–2022; project number 001/RID/2018/19; the amount of financing PLN 10,684,000.00.

show abstract

Linking firm characteristics to perceived important social factors for entrepreneurial activity

Cited by 12 publications

References 73 publications

Why do regions differ in vulnerability to СOVID-19? Spatial nonlinear modeling of social and economic patterns

Why do regions differ in vulnerability to СOVID-19? Spatial nonlinear modeling of social and economic patterns

«Інституція» Та «інститут»: Тенденція «штучної Підміни» Понять

Entrepreneurial management of project supply chain – a model approach

Contact Info

Product

Resources

About