У статті висвітлено результати щодо формування загального і активного симбіотичного потенціалів гороху посівного залежно від рівня удобрення різними дозами мінеральних добрив та регуляторів росту в умовах Лісостепу західного. Фактори, які вивчалися впродовж 2016–2018 років, мали позитивний вплив на розвиток і формування нодуляційного апарату в рослин гороху сучасних сортів. Мета експериментальних досліджень полягала у виявленні особливостей впливу різних доз мінеральних добрив та регуляторів росту на формування нодуляційного апарату на коренях рослин гороху посівного. Встановлено, що симбіотична система зернобобових культур залишається активною протягом усіх фаз росту та розвитку. Біологічний азот, який засвоюється коренями упродовж періоду вегетації бобових культур, зокрема й гороху посівного, екологічно безпечний та значно поліпшує родючість ґрунту. Польові досліди закладали на чорноземах типових глибоких малогумусних важкосуглинкових на лесовидних суглинках, у десятипільній сівозміні Навчально-виробничого центру «Поділля» Подільського державного аграрно-технічного університету. Упродовж років досліджень вивчали дію та взаємодію трьох факторів, як-от: А – сорт (Готівський (контроль), Фаргус та Чекбек); В – удобрення (P30K45 (контроль), N15P30K45, N30P30K45, N45P30K45); С – регулятори росту (контроль – без обробки, Плантапег – 25 г/га, Емістим С – 30 мл/га, Вимпел – 30 мл/га). Доведено, що внесення невеликих доз мінеральних азотних добрив на фоні фосфорно-калійних покращувало біологічну фіксацію азоту в рослин, які обприскували регуляторами росту. У наших дослідженнях показники загального симбіотичного потенціалу перевищували показники активного, адже загальна кількість бульбочок та їхня маса були більшими від кількості і маси активних бульбочок. Найвищими ці показники зафіксували на коренях рослин гороху сорту Чекбек, де вносили мінеральні добрива в дозах N30P30K45 у комплексі з регуляторами росту. Найвищі дози мінерального азоту N45 негативно впливали на рівень загального й активного симбіотичного потенціалів, що в кінцевому результаті призвело до зниження врожайності зерна гороху.