Mutagenic Activity of Tilorone – Active Pharmaceutical Substance of Amixin in Microtiter Plate Variant of Ames Test

Abstract

2Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України Люстдорфська дорога, 86, Одеса, 65080, Україна ВИЗНАЧЕННЯ МУТАГЕННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТИЛОРОНУ -АКТИВНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ІНГРЕДІЄНТУ АМІКСИНУ, В МІКРОПЛАНШЕТНОМУ ВАРІАНТІ ТЕСТУ ЕЙМСАМета роботи -виявити можливе індукування генних мутацій за дії ти-лорону -активного фармацевтичного інгредієнту аміксину. Методи. 5,10, 50, 100 ISSN 2076ISSN -0558. Мікробіологія і біотехнологія. 2018 7 Аміксин (тилорон) -дигідрохлорид 2,7-біс[2-(диетиламіно)етокси] флуоренон-9 є низькомолекулярним синтетичним індуктором синтезу інтер-ферону, активність якого при пероральному введенні була вперше доведена в 1970 р. G. Mayer, R. Kruger [13]. Здатність тилорону викликати генні мутації оцінювали у тесті Еймса на штамах Salmonella typhimurium ТА 98 (мутації за типом зсуву рамки зчи-тування) і ТА 100 (точкові мутації типу заміни пар основ). Тилорон вико-ристовували у концентраціяхПротягом багатьох років біологічні й хімічні властивості даної сполуки уважно вивчаються в багатьох лабораторіях світу. Дослідження тилорону за кордоном на певному етапі принесли суперечливі результати й тому виклика-ли деякий скептицизм відносно його перспективності як протипухлинного імуностимулятора [15]. Однак, більш ніж 30-річний досвід клінічного засто-сування аміксину свідчить про його безпечність та ефективність до широко-го кола захворювань інфекційного та неінфекційного генезу [1,3]. Препарат здійснює пригнічувальний ефект на процеси репродукції вірусу, блокуючи адсорбцію вірусів; синтез вірус-специфічних білків і складання зрілих вірус-них частинок, розпізнаючи і дискримінуючи вірусні інформаційні РНК від клітинних; пригнічує внутрішньоклітинне розмноження вірусів. Саме тому до дії тилорону чутливі практично всі РНК-та ДНК-віруси.Аналіз робіт, присвячених з'ясуванню механізму дії тилорону і його аналогів, показав [6, 13] відсутність єдиного погляду на дане питання. Це по-яснюється, певне, широким спектром його біологічної активності, множин-ністю мішеней в організмі, здатністю до взаємодії з різними ферментами, мембранами клітин тощо. Біологічні ефекти тилорону in vitro спочатку пов'я-зувалися з його здатністю індукувати інтерферон, проте пізніше було пока-зано відсутність кореляції між рівнем індукованого інтерферону і ступенем противірусного захисту [8].Було встановлено [19], що однією з ключових стадій біологічної дії ти-лорону є його взаємодія з нуклеїновими кислотами та олігонуклеотидами. В розчинах тилорон утворює стабільні нековалентні комплекси з ДНК, які виникають завдяки проникненню молекул сполуки між парами основ ДНК (комплекси інтеркалярного типу). Існує припущення, що механізм індукції синтезу інтерферону за допомогою тилорону зумовлено модифікацією інерт-них гомологічних нуклеїнових кислот в активні стимулятори інтерфероноге-незу [12].Збільшення відстані між парами азотистих основ у місці інтеркаляції лі-ганду супроводжується зміною кута між цими парами основ, що призводить до локального розкручування подвійної спіралі [10]. Методом мікрокалори-метричного титрування було вст...